Стаття рецензована медичним экспертом:
Як і інші представники родини бобових, наприклад, квасоля, сочевиця чи арахіс, горох може стати причиною розвитку алергічної реакції. При цьому алергія на горох провокує симптоми з боку як травної, так і дихальної систем. А ще може бути смертельно небезпечною.
Сенсибілізуватися до гороху (Pisum sativum) можна в будь-якому віці. Викликати реакцію гіперчутливості овоч здатен як у тих, хто займається вирощуванням та обробкою гороху та приготуванням страв із нього, так і у тих, хто споживає ці страви або свіжий продукт.
При цьому найбільше ризикують сенсибілізуватися люди, які вже мають алергію на інші бобові.
Алергія на горох: симптоми
До основних симптомів горохової алергії належать:
- свербіж,
- кропив’янка,
- відчуття стиснення в грудях,
- задишка/хрипи,
- біль у животі,
- нудота,
- діарея,
- блювота,
- запаморочення,
- непритомність,
- атопічний дерматит,
- риніт,
- ангіоневротичний набряк.
Також горох здатний спричинити астму. Вона може розвинутися внаслідок вдихання парів при приготуванні страв з овоча. Окрім цього повідомлялося про професійну астму у людей, які працюють на виробництві горохового борошна або готують страви з нього.
Але найнебезпечнішим проявом гіперчутливості до гороху є анафілаксія. Ця системна реакція несе пряму загрозу життю, а отже, потребує негайної медичної допомоги. І в першу чергу – введення адреналіну за допомогою спеціального дозатора.
Алергени гороху
Причиною цих симптомів є надмірна реакція імунної системи на алергенні білки гороху. На сьогодні їх охарактеризовано чотири.
- 7S-віциліноподібний глобулін Pis s 1. Як показують результати досліджень, саме білки цього класу відповідальні за анафілактичну реакцію на горох. А також на інше насіння, у якому вони зазвичай містяться. На віцилін гороху, зокрема, реагують близько 80 % людей, чутливих до цього овоча.
- Конвіцилін Pis s 2. До нього чутливі понад 70 % людей, у яких алергія на горох.
- Білок-переносник ліпідів (LTP) Pis s 3. Він, як і два попередні алергени, здатний викликати важкі реакції, аж до анафілаксії. Чутливість до таких білків, як правило, є маркером істинної харчової алергії. У випадку з горохом таку чутливість демонструє приблизно половина пацієнтів з алергією до нього.
- Ізофлавонредуктаза Pis s IFR. Цей гороховий алерген має 56-80 відсотків ідентичності з білками даного класу, що містяться у пилку берези, плодах яблуні, груші, апельсина, манго, лічі, моркви, банана та нуту. Визначає перехресну реактивність.
- Профілін Pis s. Білки цього класу входять до складу будь-яких клітин усіх рослин. При цьому 75 % профілінів у навіть не споріднених між собою представників флори є подібними. Також профіліни є маркерами перехресної чутливості до широкого спектра рослинних продуктів.
Вважається, що недозрілий горох має нижчу алергенність у порівнянні зі стиглим, оскільки на цій стадії він містить мало білків зберігання віцилінів.
Ці білки здатні залишатися алергенними навіть під час нагрівання при 60 °C протягом 30 хвилин або кип’ятінні при 100 °C протягом 5 хвилин. Водночас автоклавування при 120 °C протягом 15 хвилин значно знижує їх алергенну активність.
Перехресна реактивність гороху
У сенсибілізованих до одного чи декількох алергенних білків гороху людей може розвинутися перехресна алергія на інших представників бобової родини. Найчастіше — до сої. Утім, зазначають фахівці, перехресна реактивність між бобовими — явище досить рідке.
І найчастіше вона розвивається у мешканців країн Середземноморського регіону, де горох, а також сочевиця та нут є традиційними продуктами. Зокрема, в Іспанії алергія на горох зазвичай асоціюється з гіперчутливістю до сочевиці.
Причина — у спорідненості горохового та сочевичного (Len c 1) віцилінів. Також встановлено подібність віциліну гороху з віциліном пажитника Tri f 1 та арахісу Ara h 1.
Окрім цього 82 % маленьких іспанських пацієнтів, сенсибілізованих до будь-яких бобових, мали й алергію на пилок пажитниці (Lolium perenne), оливи (Olea europea) та берези (Betula).
Як діагностується алергія на горох
Визначити, до якого з горохових алергенів сенсибілізовані саме ви, можна за допомогою молекулярного тесту ALEX2. Таке дослідження є обов’язковим для підтвердження або спростування діагнозу «алергія на горох», який може встановити лише лікар-алерголог.
Адже неприємні симптоми, що виникають після вживання гороху, можуть свідчити й про його непереносимість. На відміну від алергічної реакції, причиною непереносимості є незрілість травної системи або порушення в її роботі.
Окрім цього, прояви несприйнятливості будь-якого продукту напряму залежать від того, скільки саме ви його з’їли.
Також горох може стати й причиною синдрому ентероколіту, індукованого білками харчових продуктів (FPIES). Зазвичай ця важка форма непереносимості провокується коров’ячим молоком та соєю. Але в деяких випадках FPIES виникає після вживання гороху. Особливо якщо йдеться про маленьких дітей.
Типові симптоми FPIES включають блювоту, діарею та млявість. У найважчих випадках може розвинутися зневоднення та, як наслідок, — шок.
Інша хвороба, яку спричиняють бобові, зокрема горох, — руйнування еритроцитів. Це вид непереносимості бобових, викликаний дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази — ферменту, що обумовлює стабільність червоних клітин крові.
При недостатності цього ферменту, зокрема під дією бобових, розвивається гемолітична анемія. Захворювання характерне майже виключно для чоловіків, і в основному тих, хто живе у Середземноморському регіоні.
