Алергія на прополіс, як правило, виникає при його зовнішньому застосуванні
Якщо у вас знижений імунітет, розвинувся вірус або грибкова інфекція, лікар може прописати настоянку прополісу, яка під час пандемії вважається профілактичним засобом від вірусів. Але, як і кожні ліки, цей розчин має протипокази, основний з яких — алергія на прополіс.
Цю клейку речовину робочі бджоли збирають зі смоли дерев, в основному з бруньок тополі та хвойних порід. Бджоли використовують прополіс як багатофункціональний матеріал для будівництва та ремонту вуликів, а також для захисту від мікробів.
Лікувальні властивості прополісу
Хімічний склад прополісу залежить від географічного району, пори року та виду комах.
Дослідники знайшли в ньому понад 300 корисних речовин. Це смола, бджолиний та рослинний воски, ефірні олії, пилок, танін. А ще такі важливі мікроелементи, як:
- кальцій,
- марганець,
- магній,
- цинк,
- олово,
- мідь,
- кремній,
- залізо,
- алюміній,
- срібло,
- натрій,
- калій,
- хром,
- вітамін А,
- майже всі вітаміни групи B,
- вітаміни D, С, Е.
В європейському прополісі присутні також кумарин, ванілін, вуглеводи, тритерпенові спирти.
Прополіс має тисячолітню історію використання. Стародавні римляни та греки з його допомогою лікували інфекційні та вірусні захворювання, загоювали рани.
Як приймати прополіс
Прополісом лікують опіки, обмороження. Виготовляють з нього харчові домішки, косметичні засоби та настоянки, які стимулюють імунітет.
Як правило, в аптеках продають прополіс на спирту, який протипоказаний людям з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Щоб вживати прополіс внутрішньо, людям з такими недугами можна самостійно приготувати його водний розчин:
- Заморозити 10-грамовий шматок речовини.
- Пропустити через м’ясорубку або потерти.
- Додати 100 мл води та кип’ятити на водяній бані протягом 30 хвилин, помішуючи дерев’яною паличкою.
- Процідити, налити у пляшку з темного скла.
Такий прополіс можна тримати в холодильнику не довше 3 діб. Приймати по столовій ложці 3 рази на день.
Основні алергени прополісу
Вчені ідентифікували в бджолиному клеї аж 26 алергенів.
- Найважливішим з них є сполука LB-1. До її складу входять три пентинилових ефіри кавової кислоти, отримані з бруньок тополі.
- Другий важливий контактний алерген в прополісі — фенилетиловий ефір кавової кислоти. Він присутній в ній у меншій кількості, ніж LB-1.
- Третій основний контактний алерген — бензилсалицилат. Ця речовина менш агресивна, але у складі косметичних засобів може призвести до виникнення перехресної реактивності у пацієнтів з алергією на прополіс.
- Четвертим основним контактним алергеном є бензилцинамат. Він має слабші алергічні властивості.
Крім того, зафіксовані випадки перехресної реактивності між прополісом та перуанським бальзамом, каніфоллю, скипидаром, ефірними оліями та ароматизаторами.
В європейських дослідженнях повідомляється, що кількість позитивних результатів при патч-тестуванні гіперчутливості до прополісу складає від 1,2 до 6,6 %. І ця цифра продовжує зростати.
В Польщі у 2010 р. серед дітей з хронічною рецидивуючою екземою та атопією позитивні тести на прополіс були зафіксовані у 16,5 % дітей 7-8 років та підлітків 16-17 років. Прополіс посів друге місце (після нікелю) по частоті позитивних алергенів.
Крім того, контактний стоматит та алергічний контактний хейліт через прополіс були зареєстровані у ВІЛ-позитивного пацієнта, який приймав 30-відсотковий розчин прополісу перорально.
Кому загрожує алергія на прополіс
У зоні ризику розвитку алергії в першу чергу люди, професійно пов’язані з продуктами бджолярства:
- Бджолярі. Причому алергія у них може з’явитись після значного терміну роботи. В одному випадку такий час становив 9,5 року.
- Скрипалі. Прополіс входить до складу лаку, яким вкривають інструмент.
- Шевці. Бджолиний віск, що використовується для ручного прошивання підошов, може бути забруднений прополісом.
- Лісоруби та фермери, котрим доводиться рубати тополі.
- Художники, які ліплять з бджолиного воску.
Перехресна реакція з бджолиним воском зустрічається рідко, але можлива, якщо віск забруднений прополісом. У цьому разі контакт з алергеном може бути прямим чи повітряно-крапельним − через вдихання парів воску.
Які симптоми викликає алергія на прополіс
Алергічна реакція на прополіс найчастіше виникає після зовнішнього застосування, а не приймання всередину. Характеризується багатьма ознаками:
- свербежем, печінням, болем;
- локальним набряком губ та язика;
- локалізованими висипаннями;
- дерматитом рук, зовні схожим на псоріаз;
- почервонінням, крихітними шишками, свербежем;
- екзематозними висипами навколо рота;
- хейлітом – почервонінням та лускатою кіркою на губах;
- стоматитом та виразками у роті;
- почервонінням, свербежем та набряками обличчя;
- кропив’янкою;
- утрудненими ковтанням та мовою;
- системними симптомами, такими як задуха.
У пацієнта, який вже мав контакт з прополісом (тобто раніше сенсибілізованого) реакція починається протягом кількох годин або днів. Початкова сенсибілізація займає 10-15 діб.
Повідомлялось про дерматит з аутосенсибілізацією, тобто розвитком проявів (висипів) після першого ж контакту. Отже, теоретично алергія на прополіс може проявитись вже через 2 тижні після першого в житті вживання чи застосування цієї речовини.
У 2004 р. був також описаний випадок набряку гортані та анафілактичного шоку після місцевого використання прополісу для лікування гострого запалення носоглотки.
За 1986-2006 рр. в базі даних моніторингу побічних ефектів ВООЗ зареєстровані лише 29 побічних ефектів приймання прополісу.
Сфери використання прополісу
Прополіс широко використовується в терапевтичних лікарських засобах на натуральній основі:
- льодяниках,
- сиропах проти кашлю,
- мазях,
- лосьйонах,
- краплях і таблетках.
Є інгредієнтом багатьох косметичних засобів:
- кремів для обличчя,
- помад та бальзамів для губ,
- епіляційного воску,
- зубних паст, рідини для полоскання рота.
На людей, чутливих до прополісу, найчастіше впливають біокосметика та засоби для біотерапії з його вмістом.
Що ж до їжі, то насамперед прополіс присутній у меді: деякі пасічники залишають у ньому частину бджолиного клею з метою покращити терапевтичні властивості продукту.
Прополіс використовують у харчовій промисловості для надання блиску свіжим фруктам, цукеркам, жувальним вітамінам та гумкам.
У осіб, чутливих до прополісу, можуть виникнути перехресні реакції й на карнаубський віск, який теж використовується як їстівне глянцеве покриття. Річ у тім, що у ньому містяться такі ж речовини, як у прополісі: коричні кислоти, спирти.
Як діагностується алергія на прополіс
Діагноз алергії на прополіс ставиться за допомогою патч-тестування (пластирів) з 10-відсотковим прополісом у вазеліні або без нього. Іноді з метою діагностики використовують мед, косметичні чи терапевтичні препарати.
Лікування алергії на прополіс
Відмова від продуктів, до складу яких входить прополіс, — найкращий спосіб запобігти алергії до нього. Якщо навіть після цього симптоми не минають, доцільно провести ще одне дослідження з метою точного виявлення алергену.
Хоча зафіксовано випадок, коли вживання меду, збагаченого прополісом, у вигляді капсули не викликав реакції. І це попри те, що пацієнт мав хейліт, пероральну екзему та позитивний тест на мед та прополіс.
Бджолярі з алергічним контактним дерматитом рук, викликаним прополісом, можуть продовжити роботу з вуликами, одягнувши шкіряні або гумові рукавички.
Рекомендується уникати прополісу пацієнтам з алергією на смолу хвойних дерев та саліцилати — захисні речовини, які містяться у ягодах, овочах та фруктах.
Щоб запобігти контактам з прополісом, уважно перевіряйте інгредієнти продуктів, косметики, лікарських та гігієнічних засобів.