Як його діагностувати та лікувати?

Подразнюючий контактний дерматит — це форма запалення шкіри, яка виникає в результаті неодноразового контакту з подразником. Це може бути сік рослини, мийні засоби, хімічні речовини або навіть ремінець годинника. 

Такі висипання не мають алергічного походження. Вони можуть проявлятися протягом декількох хвилин або годин після контакту з подразником і тривати не менше ніж місяць.

Вважається, що найбільш вразливими до подразнюючого контактного дерматиту (ПКД) є люди, які в анамнезі вже мають атопічний дерматит та при цьому часто взаємодіють з вологою.

Захворювання проявляється у всіх вікових групах, у представників обох статей та будь-якої раси.

Що викликає подразнюючий контактний дерматит?

Як правило, це хімічні або фізичні речовини, які пошкоджують поверхню шкіри набагато швидше, ніж вона здатна відновитись.

Подразники видаляють жири та природний зволожувальний фактор із зовнішнього шару шкіри, дозволяючи хімічним речовинам проникати через її бар’єр.

Основні чинники, які впливають на розвиток та важкість дерматиту: 

• концентрація, кількість та властивості подразника;
• тривалість та частота впливу; 
• сприйнятливість шкіри, наприклад, вже наявні ураження або схильність до атопії;
• механічна травма, включаючи миття рук.

Для розвитку та перебігу захворювання мають значення фактори навколишнього середовища, які впливають на стан шкіри. Наприклад,  спека та висока вологість, що спричиняють потовиділення.

Клінічні ознаки та симптоми контактного дерматиту

Подразнюючий контактний дерматит виникає в професійних та непрофесійних умовах.

Клінічні ознаки цього стану:

• Обмежується місцем контакту з подразником. 
• Пацієнта частіше турбують печіння та біль, аніж свербіж.
• Гостра форма виникає при одноразовому сильному впливі подразника. Виражається локалізованим чітко вираженим почервонінням, папулами та набряками. Наприклад, важкий дерматит колін може виникнути, коли людина довго стоїть навколішках на вологому цементі. 

Причиною хронічних симптомів бувають легкі подразники, контакт з якими часто повторюється. Вони, зокрема, спостерігаються як екзема домогосподарок. 

До переліку симптомів ПКД входять:

• червоні прищі;
• сильний свербіж;
• суха, потріскана та полущена шкіра;
• горбочки та пухирі, що сочаться та вкриваються кіркою;
• набряк, печіння або біль.

Міжпальцевий дерматит вважається ранньою стадією подразнюючого контактного дерматиту, яка вражає руки.

Коли треба звернутись до лікаря

Медична допомога знадобиться в таких випадках:

• Коли висипання викликають такий дискомфорт, що людина втрачає сон або не може зосередитись на повсякденних справах.
• Висипання починаються раптово, дуже болять та поширюються по всьому тілу.
• Висипання не минають протягом трьох тижнів, уражають обличчя та геніталії.

Ускладнення контактного дерматиту ділять на три типи:

• Дисемінована вторинна екзема.
• Ліхеніфікація.
• Вторинна бактеріальна інфекція. 

Негайно звернутись по медичну допомогу слід, якщо шкіра інфікована. На це вказують лихоманка та виділення гною з пухирів. Не можна відкладати звернення до лікаря, якщо висипання пошкодили слизову оболонку рота або носа.

Подразники та групи ризику ПКД

Хронічний подразнюючий контактний дерматит (особливо рук) може минути сам по собі. Але лише в тому випадку, коли викликаний частим впливом незначного подразника.

Підвищений ризик виникнення ПКД спостерігається у людини, яка вже має в анамнезі шкірні захворювання.

До загальних подразників, яких слід уникати, належать:

• Мило та мийні засоби.
• Антисептики та антибактеріальні спреї.
• Парфуми та консерванти в косметиці.
• Розчинники.
• Машинні оливи.
• Дезінфекційні засоби.
• Кислоти та луги.
• Цемент.
• Порошки, пил, ґрунт.
• Вода, особливо жорстка, крейдова або сильно хлорована.
• Отруйні рослини: жовтець, молочай, сумах, кропива.

Подразнюючий контактний дерматит викликають також ліки місцевого застосування, такі як ретиноїди та перекис бензоїлу.

Часто цей стан є результатом впливу декількох подразників одночасно.

Симптоми подразнюючого контактного дерматиту посилюються від спеки, холоду, тертя та при сухості шкіри.

Подразнюючий контактний дерматит, як правило, виникає у людей, професія яких пов’язана з великою кількістю вологих робіт. До переліку входять:

• сільськогосподарські працівники;
• косметологи та перукарі;
• робітники хімічної промисловості;
• будівельники;
• кухарі та працівники кейтерингу;
• металурги та електрики;
• медичні та соціальні працівники;
• механізатори;
• механіки та автомеханіки

Якщо у людини виникло захворювання через речовину, з якою вона працює, це можна назвати професійним подразнюючим дерматитом.

Діагностика подразнюючого контактного дерматиту

Подразнюючий контактний дерматит діагностується на основі клінічного обстеження та детального медичного анамнезу, який враховує професію пацієнта.

Тесту на ПКД не існує. Патч-тест може знадобитись лише для того, аби відрізнити цей вид дерматиту від алергічного. Адже в літературі описані випадки, коли у людини діагностували обидва типи дерматиту.

Профілактика контактного дерматиту

Найкращий спосіб попередити контактний дерматит — уникати контакту з подразниками, що викликають його симптоми. Якщо це неможливо, зробіть усе, аби знизити ризик появи цих подразників у вашому житті. 

А саме:

• Відразу після контакту з підозрілою речовиною промийте шкіру теплою водою з пом’якшувальним засобом. 
• Використовуйте рукавиці для захисту рук, але знімайте їх час від часу, бо латекс може посилити будь-які симптоми. Рекомендується також під гумові рукавиці надягати бавовняні.
• Перевірте склад засобів для макіяжу або мила, аби переконатись, що вони не викликають подразнень. Для цього варто навіть не полінуватись і зв’язатись з виробником, аби отримати потрібну інформацію.
• Часте використання пом’якшувальних засобів, зокрема «Блу Кап», зроблять шкіру зволоженою і допоможуть захистити її. Ви також можете використовувати пом’якшувальні замінники мила, щоб не пересушити шкіру.

Як лікують подразнюючий контактний дерматит

Після встановлення коректного діагнозу план лікування недуги має розробити лікар.

До загальних терапевтичних заходів належать:

• Уникнення всіх потенційних подразників.
• Пом’якшення шкіри.
• Використання бар’єрних кремів.

Для лікування ПКД, спричиненого хімічними подразниками, використовується глюконат кальцію, при опіку – фтористий водень. Застосовуються також фототерапія та місцеві лікарські засоби: стероїди, інгібітори кальциневрину.