Стаття рецензована медичним экспертом:
Говорячи про безпеку дитині у школі, дорослі зазвичай мають на увазі безпечну дорогу до навчального закладу та додому, відсутність однокласників-булерів, надійні стелі та теплі класи. Але мало хто замислюється, що джерело загрози, яка підстерігає дитину під час занять, може бути невидимим або ледь помітним. Або таким, що ніяк не асоціюється із можливим погіршенням стану здоров’я дитини з алергією. Проте алергени чатують на учнів і в класі.
Стрес та алергія у школі
— До школи та, зазвичай, дитсадочка йдуть восени, після того, як за літо організм оздоровився. Але школа – це стрес. Це зміна обстановки, зміна соціуму.
Адаптація є складною для першокласників. Вона є складною також для тих, хто йде у старшу школу, де замість одного вчителя на всі предмети – окремий вчитель на кожний. Вона складна для учнів випускних класів. І цей стрес може виступати кофактором для розвитку алергічних реакцій.
Відповідно, у дітей можуть загостритися будь-які хронічні захворювання, адже нервова система та імунна пов`язані між собою. Тож, якщо у дитини є алергія до харчових алергенів або тих, які ми вдихаємо, стрес може посилити цю реакцію або взагалі бути її пусковим фактором, — розповідає доцент кафедри клінічної імунології та алергології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук, алерголог, імунолог Світлана Зубченко.
Алергенний мікроклімат
Також потрібно зважити на те, що і школа, і дитячий садочок є закритими та малопровітрюваними приміщеннями, де виникає власний мікроклімат, а тому сенсибілізація має свої особливості. Серед сенсибілізаторів навчальних приміщень – насамперед кліщі домашнього пилу. Особливо багато їх може бути у бібліотеках та старих кімнатах. Сприяють накопиченню пилу і кондиціонери.
Чатують на школярів та вихованців дитячих садочків і алергени тварин, навіть коли тварин безпосередньо в закладі немає. Адже алергенні молекули може принести на своєму одязі чи взутті сусід по парті, який тримає тварину вдома або просто живе в одному під’їзді з власником кота чи собаки.
— Осінь плюс закриті приміщення — це рай для плісняви, такої як альтернарія, кладоспоріум, які активно продукують спори. Особливо багато спор у шкільних роздягальнях та закритих спортивних залах.
І сенсибілізовані діти будуть реагувати на ці спори загостренням астми, бронхіту або бронхообструктивним синдромом, особливо після фізичного навантаження, — продовжує лікарка.
У садочках, зазначає вона, потрібно звертати особливу увагу на килими та подушки.
— Батьки моїх пацієнтів часто розповідають, що у садочках користуються пір`яними подушками та старими вовняними ковдрами. Це справжні сховища, де зберігаються та розмножуються кліщі домашнього пилу, — каже лікар.
Шкільний клас з небезпекою харчової алергії
Але небезпечними навчальні заклади є для дітей не лише з респіраторною, а й з харчовою алергією.
— За даними американської фундації «Астма і алергія», у класних кімнатах можна очікувати контакт з харчовим алергеном у 46,6 % випадків, у кафетеріях — у 19,9, в ігрових кімнатах – у 9,7 %. Де ж ці харчові алергени можуть міститись у школі?
Без сумніву, у різних харчових продуктах, зокрема у цукерках, що містять арахіс або фундук. Також у продуктах, що містять молоко, а отже, і молочний білок казеїн. А молекула казеїну є термостійкою і зберігає свої властивості й в хлібобулочних виробах, куди додають молоко, у кашах, у шоколаді чи кондитерських кремах, — зазначає Світлана Зубченко.
Алергічні реакції на казеїн можуть бути дуже важкими, у тому числі мати вигляд ангіоневротичного набряку та анафілаксії. У легших випадках дитина з алергією на цей молочний білок може мати кропив`янку.
Але білок молока казеїн міститься не лише у харчових продуктах, а й у предметах, що використовують у школі та дитячому садочку, — крейді, клеї або фарбі.
Цей білок використовують, щоб додати міцності та покращити в’язкість матеріалу, для виробництва фарб, клеїв, крейдяного паперу та власне крейди. Зокрема тієї, що не розпорошується при письмі.
Тому діти з алергію до білків молока повинні бути обережними при контакті з цими речовинами. Таких учнів лікарі рекомендують вчителям відсаджувати на задні парти, якомога далі від дошки.
— У мене був випадок, коли у хлопчика з`являлась кропив`янка кожного разу, коли він писав крейдою, і ми не могли зрозуміти причину. Як виявилося, причина полягала у казеїні, на який у дитини була алергія. Внаслідок цієї алергії хлопчик не вживав молоко, але зреагував на крейду, — ділиться досвідом Світлана Зубченко.
Загрозливі LTP-білки
Звернути увагу батькам дітей з алергією потрібно і на можливий контакт їх дітей з білками групи LTP, які викликають важкі алергічні реакції. Містяться вони у яблуках, персиках та винограді. Навіть якщо батьки знають, що їхня дитина сенсибілізована до цих білків та не дають їй продукти, що їх містять, не виключено, що школяра може пригостити ними хтось з однокласників.
— Мама може не давати дитині продукти, що містять алергени, та попереджати, що їх не можна їсти, але у когось у класі день народження – і він пригостить цукеркою або тістечком. Тому потрібно пам`ятати про такі випадки і вчити дитину, щоб вона не брала продукти, якими її пригощають друзі у школі. І щоб це пильнували вчителі, особливо коли йдеться про молодших школярів, — наголошує Світлана Зубченко.
Реакція ж на алергени може бути дуже важкою, особливо під час та після уроків фізкультури, коли фізичне навантаження індукує алергічну реакцію. Дитина замість того, щоб випити води, з`їсть яблуко або персик – і може отримати ангіоневротичний набряк або анафілаксію. Таку ж реакцію може дати й вживання виробів з пшениці до занять на фізкультурі.
Як запобігти алергії
— Тож наголошуємо: якщо батьки знають, що у дитини є схильність до алергії, найкраще зробити алергологічний паспорт, де буде зазначено, до яких молекул дитина сенсибілізована. Та звернутися до лікаря за роз’ясненнями, які продукти можна їсти, а які – ні, — каже Світлана Зубченко.
Також про те, які продукти не можна їсти дитині, мають бути попереджені усі вчителі та вихователі, які з нею працюють.
А керівництву дитячих садочків лікар радить закуповувати гіпоалергенні подушки та матраци. Й за можливості відмовитися від вовняних килимів та старих меблів, які так полюбляють пилові кліщі. А ще — від кімнатних рослин, адже земля у вазонах може бути розсадником плісняви.
З цієї ж причини бажано періодично проводити ремонти у приміщеннях садочків та шкіл, особливо старих.
За словами Світлани Зубченко, алергія на альтернарію погано лікується. Випадків захворювання на неї та на алергію до пилових кліщів особливо багато серед учнів та вихованців сільських шкіл та дитсадків, де старі приміщення та бракує грошей на ремонт. У міських закладах освіти цвілі та кліщів значно менше, зазначає лікар.
Ще батькам важливо знати: алергію до пилових кліщів, спор грибів або алергенів тварин можна вилікувати. Для цього застосовується метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). Її ще називають алергенною імунотерапією (АІТ). Після проходження курсу такого лікування алергія зазвичай відступає на багато років, або й назавжди.
Щоб лікування було ефективним, потрібно застосовувати й препарати високої якості. Зокрема, таку мають алергени іспанської компанії Inmunotek, доступні в Україні.
Підібрати оптимальний для дитини курс АІТ може лише лікар.
Наддрібні частки провокують астму у школярів
Пил, який здіймається на шкільних перервах, і часточки крейди, що розлітаються від дошки, — джерела наддрібних часток, розміром менших за 100 нанометрів. Такі частки, за даними опублікованого у вересні 2019 року європейського дослідження, проникаючи глибоко у нижні дихальні шляхи, можуть провокувати напади астми у школярів.
На думку вчених, це пояснюється не лише розміром часток та їх здатністю проникати вглиб легень, а й тим, що у запалених легенях дітей з астмою такі частки осідають легше.
А от автори іншого дослідження додають, що симптоми астми може викликати не лише звичайна крейда, а й та, що не розпорошується. Саме вона небезпечна для дітей з алергією тим, що для її виробництва використовують молочний білок казеїн.
Висновки
Отже, алергічна реакція може виникати у школі чи садочку, підсилюючись стресом через зміну умов життя з початком навчального року.
Основними джерелами алергенів у садках є подушки та ковдри, а також вазони, де може розмножуватись грибок. У сільських садках – ще й старі приміщення та меблі,
Джерела харчової алергії ховаються й у шкільному класі, навіть у неочікуваних місцях або предметах, таких як крейда.
Сама ж крейда, як і шкільний пил, є джерелом наддрібних часток, здатних спровокувати виникнення симптомів астми у школярів.
