Лусочниця у вашому домі – неочікуване джерело алергенів

Вони вже прийшли до вас. Неважливо, де ви живете – у приватному будинку чи у багатоповерхівці, зокрема на її нижчих поверхах. Впевнені: окрім тарганів та павуків, вашу оселю навідують і лусочниці. А можливо, вони мешкають поряд з вами постійно. Просто лусочниця не така помітна, як інші комахи та павукоподібні, бо виходить на полювання вночі.

Англійською лусочниця зветься «silverfish», оскільки вона вертка як рибка, а її хитиновий покрив у світлі ніби виблискує сріблом. А от свою українську назву комаха отримала завдяки лусочкам, які має на тілі. І саме вони роблять лусочницю неочікуваним домашнім джерелом алергенів.

Хто-хто у будинку живе?

Зазвичай у квартирах мешкає звичайна, або цукрова лусочниця (Lepisma saccharina), хоча трапляються й інші види. Вони належать до ряду щетинохвісток та ведуть спосіб життя, трохи схожий на такий у тарганів. Лусочниці активні у темряві. Тоді вони виходять зі своїх схованок у шпаринах підлоги та стін та під’їдають залишені вами органічні рештки. Переважно рослинного походження. 

Але, на відміну від тарганів, лусочниці не утворюють скупчень. 

Чому їм подобається у вашому будинку

Ось кілька причин, чому лусочницям подобається мешкати в наших оселях:

• Є що їсти. Лусочниці зазвичай їдять солодкі речовини. Зокрема полісахариди, які містяться в багатьох предметах домашнього вжитку. Це, наприклад, книжковий та побутовий клей, килимові волокна, папір, фарби, тканини й навіть меблі. Часто щетинохвістки живуть у ванній та туалеті й харчуються туалетним папером.
• Є де сховатися. Ці комахи відкладають яйця, що виглядають як білі і жовті цибулинки, в прихованих, темних та вологих місцях вашого будинку.
• Вологість. Як і багато інших домашніх шкідників, лусочниці буйно ростуть у сирому середовищі.

Щетинохвістки живуть до 8 років і часто розмножуються протягом усього життя. Ось чому вони можуть доставляти величезні незручності і з часом пошкодити предмети домашнього вжитку.

Як лусочниця може вплинути на ваше здоров’я

Не варто хвилюватися, якщо у вас відбувся безпосередній контакт із лусочницею. Адже вони  не кусаються і не жалять. Випадки, коли б ці комахи переносили будь-які захворювання, також невідомі.

Алергени

Втім, з часом ви можете виявити, що відходи, які після себе залишають лусочниці, є алергенними.

У деяких людей може розвиватися алергія або чутливість до білків епідермісу лусочниці (тих самих лусочок) та екскрементів тварини. 

Річ у тім, що у продуктах линьки щетинохвісток виявлений білок, відомий як тропоміозин. Він міститься у лусочках, що від’єднуються від зовнішнього хітинового покриву комахи.

Тропоміозини безхребетних тварин, зокрема кліщів, комах, крабів, креветок, є відомими паналергенами. Вони можуть викликати різноманітні симптоми, включаючи анафілаксію. 

Сенсибілізація до тропоміозинів може виникати при їх споживанні (морепродукти), вдиханні (кліщі, таргани) або зараженні паразитами (аскаридоз, анізакіз).

Є думка, що вплив тропоміозинів може бути більшим, ніж раніше вважалося. Зокрема тих, які вдихаються людиною або потрапляють до її тіла разом з паразитами.

Ба більше, тропоміозин лусочниці може навіть поєднуватись з тропоміозином та іншими алергенами, виявленими у звичайних домашніх мешканців. Зокрема у пилових кліщах, які є буденними пожильцями кожної оселі. 

Це може призводити до утворення так званих рекомбінантних алергенів. А вони, своєю чергою, здатні викликати сильніші алергічні реакції.

Відтак через близькість алергенів кліщів домашнього пилу та лусочниць пацієнти, які страждають чутливістю до кліщів, можуть потерпати й від алергії до щетинохвісток. 

Діагностика чутливості до лусочниць

Визначити вашу чутливість до лусочниці допоможе прик-тест. Але стандартизованих приків до цих тварин не випускають. 

Відтак єдино можливий у цьому випадку варіант – зловити лусочницю і принести її до лікаря. Той встромить у комаху ланцет і зробить ним подряпині на вашій руці. І через 15 хвилин оцінить  реакцію на свіжоздобуті алергени щетинохвістки.

Втім, такий сценарій здається малоймовірним не лише нам, а й світовим алергологам. Вони пропонують оцінювати чутливість до тропоміозинів комах, кліщів, морепродуктів та паразитичних червів за допомогою молекулярних тестів. 

Як запобігти появі лусочниць

А щоб лусочниця не стала вашою проблемою, особливо якщо ви маєте алергію до кліщів домашнього пилу, ось декілька порад, як попередити появу комах у вашому будинку:

• Зберігайте всі сухі продукти в шафах в закритих контейнерах. Це захистить харчі від вологи та комах.
• Часто протирайте пил в будинку. Це запобігне контакту лусочниць з частинками, які можуть містити крохмаль або цукри, що їх полюбляють їсти комахи.
•  Приберіть з дому предмети з клеєм. Сюди входять стоси паперів, картонні коробки та інші вироби, які можуть привернути увагу лусочниці.
• Зберігайте одяг та взуття у сухому місці. Ті речі, які ви не будете носити деякий час, тримайте у контейнерах, до яких лусочниці не зможуть проникнути.
• Прибирайте вдома будь-які залишки їжі відразу після того, як поїли. Використовуйте пилосос з HEPA-фільтром, який також може всмоктувати яйця лусочниці та перешкоджати її розмноженню.
• Закрийте тріщини, діри або щілини у підлозі та стінах. Це позбавить лусочниць місць для проживання у вашій оселі.
• Придбайте осушувач повітря. Утримуйте вологість у приміщенні на рівні до 60 % або нижче, щоб лусочниці не могли жити і розмножуватися у вашому домі.
• Регулярно провітрюйте будь-які приміщення, де тепло і волого. Особливо це стосується ванної кімнати або кухні. 
• Якщо живете в будинку, позбудьтеся чагарників, залишків мертвих рослин та іншої деревини на прилеглій території. Очищайте периметр будинку від листя та іншого вологого сміття.

Як позбутися лусочниць, якщо вони вже з’явились

Ось кілька порад, як позбутися лусочниць за допомогою домашніх або спеціальних засобів, які доступні у багатьох магазинах з товарами для дому.

• Помістіть їжу або речовину, що містить крохмаль, до склянки і обгорніть її скотчем або плівкою. Тоді лусочниці зможуть потрапити до склянки, піднявшись по текстурованій поверхні плівки. Але не зможуть вийти назад, оскільки їхні ноги не прилипатимуть до гладкої поверхні зсередини. Таким чином склянка стане пасткою для лусочниць.
• Використайте газетний папір. Трохи намочіть газету, щоб лусочниця заповзла в неї й влаштувала собі житло. Через кілька днів викиньте або спаліть газету, щоб позбутися комах.
• Розкладіть по дому невеликі шматочки отрути для лусочниці. Не використовуйте цей метод, якщо у вас є домашні тварини або діти, які можуть торкнутися отрути чи з’їсти її.
• Поставте липкі пастки, які застосовуються для мух. Лусочниці будуть застрягати на них.
• Розкладіть по оселі гілки кедра або розбризкайте воду з кедровою олією. Лусочниці ненавидять сильний кедровий запах.
• Розкидайте по дому сушене лаврове листя. Його олії відлякують лусочницю та інших комах.

Втім, у невеликій кількості лусочниці не становлять великої загрози для будинку або для вашого здоров’я.

Вони служать їжею для павуків та інших хижих комах. Відтак можуть допомогти підтримувати баланс в екосистемі комах вашого будинку, що може бути в цілому корисно.

Отже:

Лусочниці — досить безпечні домашні комахи, які рідко завдають серйозної шкоди оселі. Проте коли вони розмножуються у великій кількості, то можуть зіпсувати цінні речі, стати фізично незручними і являти собою алергенну загрозу.

Нею можуть стати алергени тропоміозини, що знаходяться у зовнішньому покриві лусочниць.

У поєднанні з іншими алергенами, зокрема кліщів домашнього пилу, вони призводять до виникнення симптомів алергії, таких як свербіж, виділення носового слизу та кашель.

Позбутися лусочниць не так вже й складно. Спробуйте скористатися порадами, наведеними вище, і ви спостерігатимете швидкий результат.