Стаття рецензована медичним экспертом:
Оливки та оливкова олія відносно нещодавно увійшли до раціону українців, але вже встигли набути неабиякої популярності. Проте й самі плоди, і зроблена з них олія можуть спричиняти алергічну чутливість. Розберемося, чому виникає алергія на оливки та хто у групі ризику.
Оливки є цінним джерелом корисних жирів, вітамінів E, K, D та A, мінералів та антиоксидантів. Чорні оливки містять багато заліза, тоді як зелені і чорні плоди є джерелом міді та кальцію.
Завдяки такому вмісту корисних речовин оливки позитивно впливають на роботу серця, чинять антибактеріальну дію, а також забезпечують певний захист від остеопорозу та онкозахворювань. Своєю чергою, оливкова олія, яке широко використовується в кулінарії, відома позитивним впливом на шкіру.
Олива як алерген
Випадки алергії на оливки або оливкову олію зустрічаються значно рідше, ніж алергія на пилок оливи (Olea europaea), від якої потерпає багато мешканців країн Середземноморського узбережжя.
На сьогодні вченим відомо 15 алергенів, що містяться у пилку маслини: від Ole e 1 до Ole e 15. І лише один алергенний білок, виділений з її плодів.
Серед великої кількості білкових алергенів, виявлених в оливковому пилку, добре охарактеризовані вісім: від Оlе e 1 до Ole e 8.
Так, Оlе e 1 є головним алергеном оливи й причиною сенсибілізації понад 70 % пацієнтів, які страждають від полінозу, викликаного її пилком. До речі, в Україні від 3 до 11 % від усіх чутливих до пилку пацієнтів реагують на алергени рослин родини маслинових.
Ця кількість коливається в залежності від регіону. І вищою вона є у західних областях та на Харківщині.
Цікаво, що люди, які реагують на Оlе e 1, як правило, сенсибілізовані до пилку ясена. Саме він є першопричиною виникнення в Україні чутливості до алергенів родини маслинових. До неї належать ще й бузок та вовчі ягоди.
Важливими алергенами цієї родини є також Оlе е 4 та Оlе е 7.
Як проявляється алергія на оливки
А от Ole e 13, тауматін-подібний білок, є єдиним алергеном, що зустрічається у пилку, плодах оливи та в олії, яку віджимають із них.
І саме оливкова олія здатна викликати подразнення шкіри. Це пов`язане з тим, що ненасичені ліпіди в ній сприйнятливі до окислення киснем, який міститься у повітрі.
Також оливкова олія може бути забруднена бензолом або його похідними. А ще — мати у собі залишки пестицидів, здатних викликати різні шкірні розлади.
Так, відомо про 43-річну жінку, в якої внаслідок контакту з оливковою олією розвинулась екзема. Ще у декількох десятків пацієнтів до цього часу виявлена контактна алергія на оливкову олію. У трьох із них йшлося про професійну екзему рук.
У масажиста, що мав таке захворювання, шкірний патч-тест дав позитивний результат. А от харчової алергії у нього не виявили.
Ще в одного пацієнта з алергією на оливкову олію — 41-річного іспанця — хвороба мала респіраторні прояви. Чоловік, який працював на віджиманні олії, повідомив про дворічну історію епізодичного риніту, задишки, відчуття стиснення грудної клітини та хрипів. Ці симптоми виникали протягом 30 хвилин після того, як він приходив на робоче місце, та частково покращувалися, коли він його полишав.
І саме у цього чоловіка була виявлена сенсибілізація до тауматін-подібного білку. Відтак він був чутливим і до пилку оливи, і до її плодів.
Отже, пилок оливи викликає респіраторні симптоми. А от при вживанні плодів у їжу або контакті з ними та з олією гіперчутливість проявляється також і з боку шкіри.
До інших симптомів оливкової алергії належать:
- набряк носової порожнини;
- відчуття тиску в обличчі;
- постназальне затікання;
- чхання;
- запори;
- діарея;
- біль у шлунку;
- нудота;
- головні болі, викликані тиском у синусових пазухах;
- астма
- надмірний кашель;
- хрипи;
- почервоніння, свербіж, відчуття поколювання шкіри;
- набряк;
- кропив’янка;
- висип;
- екзема.
Окрім цього, як пилок оливки, так і її плоди здатні стати причиною смертельно небезпечної анафілаксії. При цьому стані пацієнту потрібна негайна медична допомога.
Діагностика та профілактика алергії на оливки
Найефективнішим засобом уникнути алергії до оливок та оливкової олії є повне виключення їх із раціону.
Але, зважаючи на їхню користь для здоров’я, це варто робити лише у разі, якщо діагноз «алергія на оливки» офіційно підтвердить лікар-алерголог. Він може це зробити після відповідного тестування.
Для нього часто застосовується прик-тест із продуктом, який викликає алергію (у цьому випадку — оливкою). Лікар занурює ланцет спочатку у сирий або консервований плід, в залежності від мети тестування, потім проколює цим ланцетом шкіру руки.
Ще одним способом встановити, чи маєте ви гіперчутливість, є молекулярний тест ALEX. З його допомогою можна виявити наявність алергії на той чи інший продукт. А також чітко визначити, яка саме молекула є причиною реакції.
