Алергія на антибіотики: правда і міфи
Алергія на антибіотики — друга проблема після резистентності до цих ліків. Так, окрім корисних властивостей такі препарати мають й певну кількість побічних ефектів. Хоча і є незамінними у безлічі випадків.
Зокрема, щороку з настанням холодів починається період епідемії гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу, що можуть ускладнюватися запаленням легень, отитами, синуситами та іншими бактеріальними інфекціями. Ось вже близько століття такі захворювання лікуються лише антибіотиками.
Алергічні реакції на ці препарати можуть бути різними: від незначних шкірних висипань до небезпечної для життя анафілаксії.
Згідно з дослідженнями опублікованими в журналі «Clinical Infectious Diseases», через побічні ефекти, викликані прийманням антибіотиків, протягом минулого року лише в США було госпіталізовано 140 000 пацієнтів. Майже 80 % негативних симптомів були викликані саме алергією на вищезгадані ліки. І половина скарг припадала на антибіотики класів пеніцилінів та цефалоспоринів.
Алергія на пеніцилін: не така часта, як уявляють
Хоча насправді не все так погано. Більшість людей, котрі повідомляють про алергію на пеніцилін, не страждають справжньою гіперчутливістю до нього. Лікарі запевняють, що негативні реакції, котрі ідентифікуються пацієнтами як алергія, не мають нічого спільного із застосуванням антибіотиків.
В тих же Штатах з 20 людей, в історії хвороби яких відмічена реакція на пеніцилін, лише 1 має справжню, клінічно підтверджену реакцію на повторну провокацію цим антибіотиком.
Також підраховано, що анафілаксія на антибіотик виникає 1 раз на 10 000 курсів введення цих ліків. Тому, на думку медиків, неправильне трактування побічних ефектів може спричинити значну загрозу суспільному здоров’ю. А відмова від приймання антибіотиків − не тільки стати причиною важкого перебігу того чи іншого захворювання, але й закінчитись смертю пацієнта.
Коли ставиться діагноз «алергія на антибіотики»?
Справжню алергію на антибіотик часто плутають з:
- його побічною дією,
- симптомами інших хвороб,
- чутливістю до інших ліків, враховуючи їх взаємодію.
Але давайте послідовно.
Алергія – це імунологічна реакція на ліки. Вон виникає, коли імунна система сприймає антибіотик як ворожий реагент.
При цьому виділяються антитіла, котрі діють на певні клітини, в яких знаходиться медіатор запалення – гістамін. Коли ця речовина виділяється в кров, виникають симптоми, які свідчать про наявність алергії на антибіотик:
- висип,
- ангіонабряк або бронхоспазм,
- анафілаксія.
Непереносимість – це реакція чутливості до ліків, яка не має жодного відношення до реакції імунної системи. Непереносимість залежить від фармакологічної дії ліків та факторів сприйняття їх самим пацієнтом. Це може бути, наприклад, важка форма діареї, спричинена алергією на амоксицилін, котра провокує виникнення коліту.
Вірусна інфекція також викликає висипи, особливо у дітей. Наприклад, розеола у немовлят.
Висипи, викликані вірусною інфекцією, також плутають з алергією на антибіотики. Таке буває, коли пацієнт приймає препарат при вірусній, а не бактеріальній інфекції.
Як дізнатись про наявність алергії?
Дізнатись, що у вас алергія на антибіотики, можна за допомогою спеціальних тестів. Як правило, пацієнти з алергією на пеніцилін не мають реакції на всю молекулу. Вони реагують лише на продукти її розпаду.
Побічні реакції на антибіотики
Реакції на приймання антибіотиків бувають не лише важкими, але й помірними. Головним чином скарги пацієнтів повідомляють про малопомітні шкірні висипання, короткочасну діарею, нудоту або грибкові інфекції.
Найпоширенішим побічним ефектом при прийманні антибіотиків є діарея. Вона трапляється у 5-25 % пацієнтів.
Викликає діарею знищення нормальної мікрофлори. Тому разом з антибіотиком призначають пробіотики, які нормалізують мікрофлору і заселяють кишечник корисними мікроорганізмами.
Якщо це не допомагає і діарея супроводжується блюванням та кров’янистими виділеннями, слід звернутись до лікаря. Викликати таку реакцію може амоксицилін.
Серйозніші реакції характеризуються такими симптомами:
- утруднене дихання;
- набряк губ, обличчя, язика або горла;
- водяниста або кривава діарея;
- спазми шлунку;
- дріжджові інфекції в роті або піхві.
Вагінальні дріжджові інфекції або оральний кандидоз, відомий як молочниця, виникає при зміні балансу мікрофлори в піхві або в роті. Молочниця може проявлятись у вигляді білих плям в ротовій порожнині або на язиці. Вагінальна форма викликає виділення білого кольору і сильний свербіж піхви.
Синдром Стівенса-Джонсона вражає шкіру та слизові оболонки. Спричиняє висипання, лущення шкіри та виразки на слизових оболонках, здатні призвести до раптової смерті.
Трапляється це захворювання вкрай рідко. Викликати синдром Стівенса-Джонсона можуть такі антибіотики, як сульфаніламіди, пеніциліни, цефалоспорини та фторхінолони.
При виникненні важких побічних реакцій слід проконсультуватись з лікарем з приводу доцільності вживання того чи іншого препарату. Лише фахівець може прийняти одне з рішень:
- продовжити приймання антибіотику й одночасно лікувати побічні реакції;
- відрегулювати дозу препарату;
- перейти на інший антибіотик.
Як правило, без дозволу терапевта лікування не слід припиняти. Навіть якщо вам важкувато переносити ліки або, навпаки, ви відчули значне полегшення ще на початку їх застосування.
Найкраще, коли курс антибіотиків буде завершено. Інакше інфекція може загостритись, а організм адаптується до лікарського засобу і взагалі не буде на нього реагувати.
До чого може призвести невдале поєднання ліків?
Іноді для більш ефективного лікування антибіотики поєднують з іншими лікарськими засобами або біодобавками. Якщо ви хочете перевірити, чи можна вживати якісь ліки разом з антибіотиками, слід проконсультуватись з лікарем.
Суміщення лікарських засобів може призвести до небажаної реакції. Особливо коли під час приймання антибіотиків хворі вживають алкоголь.
Несумісними вважаються також метотрексат, який використовується для лікування псоріазу, артриту та деяких форм раку, і препарати пеніцилінового ряду. Адже поєднання цих ліків може викликати серйозні побічні ефекти.
Шкірні висипання можуть з’явитись при одночасному вживанні пеніциліну та алопуринолу, котрий використовується для лікування подагри.
Чи можна приймати антибіотики пацієнтам, які мали побічні реакції?
Медики стверджують, що повторне приймання алергенних для пацієнта антибіотиків припустиме лише в тому випадку, коли ризики, спричинені самою хворобою, будуть вищими за ризики від приймання ліків. І це лише в тому випадку, якщо не можна знайти альтернативні препарати.
Наприклад при лікуванні нейросифілісу у пацієнтів з алергією на пеніцилін. Проводять таку терапію лише в умовах стаціонару під ретельним спостереженням лікаря.
Чи можна вживати антибіотики при грипі та застуді?
Офіційна медицина однозначно каже: «Ні!». Адже грип або застуда належать до категорії вірусних інфекцій, які не лікуються антибіотиками.
В цьому випадку приймання антибіотиків буде не лише зайвим, але й шкідливим. Адже організм виробить стійкість до даної категорії ліків і в екстреній ситуації не буде на них реагувати.
Ба більше! Медики всіх країн б’ють на сполох, адже замість звичного для нас грипу прийшов COVID-19, а замість застуди – вірусні гепатити.
За даними ВООЗ, лише минулого року вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей. Тобто вірусні інфекції витіснили бактеріальні. І подолати їх можна лише за допомогою симптоматичного лікування або противірусних препаратів.
Більше про поширені побічні ефекти антибіотиків та алергічні реакції на них ви можете дізнатись з таблиці:
Пеніциліни, в тому числі стійкі до пеніцилінази. Інші препарати пеніцилінового ряду | Пеніцилін, амоксицилін (амоксил), амоксицилін + клавуланат (Аугментин), ампіцилін, піперацилін + тазобактам (Zosyn), нафцилін, оксацилін | Шкірний висип, діарея, біль у животі, нудота і блювота, лихоманка, алергічні реакції | Якщо з’являється кров’янистий стілець, сильна водяниста діарея, стілець з гноєм, анафілаксія, сильний біль у шлунку, сильна шкірна реакція або лихоманка, негайно зверніться до лікаря. Антибіотики можуть викликати небезпечний для життя псевдомембранозний коліт та інфекцію Clostridium difficile |
Цефалоспорини | Цефалексин, цефтріаксон, цефаклор, цефадроксил, цефазолін, цефепім, цефотаксим, цефтаролін, цефуроксим, цефдинір, цефіксим | Шкірний висип, діарея, нудота та блювота (рідко), алергічні реакції, сироваткова хвороба, вагінальний кандидоз | Перехресна гіперчутливість може виникати у пацієнтів з підтвердженою алергією на пеніциліни. Буде частіше зустрічатися з цефалоспоринами першого покоління через структурну подібність сполук. В одному проспективному дослідженні рівень перехресної реактивності серед суб'єктів з позитивним результатом шкірної проби на пеніцилін становив 6 %. Однак повідомлялося про показники до 10 %. Азтреонам (азактам) не володіє перехресною реактивністю з іншими бета-лактамними антибіотиками й може безпечно використовуватися у пацієнтів із зареєстрованою алергією на бета-лактами (за винятком пацієнтів з алергією на цефтазидим). Хоча перехресна реактивність азтреонаму з іншими бета-лактамними антибіотиками зустрічається рідко, потрібно з обережністю призначати його будь-якому пацієнтові з гіперчутливістю до бета-лактамів в анамнезі (наприклад, пеніцилінів, цефалоспоринів та/або карбапенемів) |
Аміноглікозиди | Амікацин, гентаміцин, неоміцин тобраміцин | Ниркова токсичність, ототоксичність (ураження слухового апарату), запаморочення, нудота і блювота, ністагм (мимовільний рух очей). Тривале приймання аміноглікозидів або багаторазове лікування ними можуть підвищити ризик виникнення ототоксичності та ниркової недостатності | До використання аміноглікозидів часто вдаються тоді, коли менш токсичні антибіотики не можна використовувати або вони неефективні. Аміноглікозиди погано всмоктуються через ШКТ і зазвичай вводяться у вигляді ін'єкцій. Неоміцин призначається всередину, оскільки основна його дія відбувається в самому кишечнику. Хоча він може всмоктуватися і викликати токсичні реакції |
Карбапенеми | Меропенем, ертапенем, іміпенем+ циластатин | Діарея, нудота і блювота, головний біль, висип, печінкова токсичність, еозинофілія | Повідомлялось про реакції гіперчутливості при застосуванні меропенему та іміпенему в пацієнтів з алергією на пеніцилін |
Протитуберкульозні препарати | Ізоніазид, етамбутол, піразинамід, рифабутин, рифампіцин, стрептоміцин | Діарея, нудота і блювота, анорексія, гемолітична анемія, ураження печінки, головний біль, периферична нейропатія, запаморочення, забарвлення в червоно- помаранчевий колір рідин в організмі (лише з рифампіцином та рифабутином) | Побічні ефекти у різних препаратів різняться, перевіряйте кожний окремо. Можна приймати вітамін B6 (піридоксин) для запобігання розвитку периферичної нейропатії внаслідок вживання ізоніазиду |
Глікопептиди | Ванкоміцин, телаванцин | Ванкоміцин: «синдром червоної людини», припливи крові, гіпотонія, свербіж при внутрішньовенному введенні, флебіт. Телаванцин: зміна смаку, нудота/блювота, головний біль, запаморочення | Інфузія ванкоміцину внутрішньовенно протягом 60 хвилин може допомогти запобігти розвитку «синдрому червоної людини». Повідомлялося про випадки виникнення «синдрому червоної людини» при застосуванні інших антибіотиків, включаючи: рифампіцин, цефепім, тейкопланін, ципрофлоксацин, амфотерицин B |
Макроліди | Азитроміцин, кларитроміцин, еритроміцин | Болі в животі, діарея, втрата апетиту, нудота і блювота, зміни смаку (кларитроміцин) | Високий рівень побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту. Не подрібнюйте, не жуйте, не ламайте, не розкривайте таблетки з ентеросолюбільним покриттям (з уповільненим вивільненням) |
Сульфаніламіди | Тетрациклін, доксициклін, міноциклін, омадациклін | Нудота і блювота, діарея, анорексія, біль у животі (шлунку), зміна кольору зубів у дітей до 8 років, ураження печінки, світлочутливість | Розвиток стійкості бактерій обмежив ефективність цієї групи препаратів, хоча вони все ще можуть використовуватися. Уникайте тривалого впливу сонячного світла. Використовуйте сонцезахисний крем та носіть одяг, що захищає від променів |
Тетрацикліни | Тетрациклін, доксициклін, міноциклін, омадациклін | Нудота і блювота, діарея, анорексія, біль у животі (шлунку), зміна кольору зубів у дітей до 8 років, ураження печінки, світлочутливість | Розвиток стійкості бактерій обмежив ефективність цієї групи препаратів, хоча вони все ще можуть використовуватися. Уникайте тривалого впливу сонячного світла. Використовуйте сонцезахисний крем та носіть одяг, що захищає від променів |
Хінолони | Ципрофлоксацин, ципрофлоксацин з пролонгованою дією, геміфлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин, офлоксацин | Нудота і блювота, діарея, біль у животі, головний біль, млявість, безсоння, світлочутливість (може бути важкою) | Через ризик виникнення серйозних побічних реакцій лікарі можуть утримуватися від використання цієї групи препаратів. За винятком випадків, коли це абсолютно необхідно при серйозних або стійких до лікування інфекціях. Уникайте тривалого впливу сонячного світла. Використовуйте сонцезахисний крем та носіть одяг, що захищає від променів |
Лінкозаміди | Лінкоміцин, кліндаміцин | Псевдомембранозний коліт (може бути важким та загрожувати життю), діарея, нудота і блювота, шкірний висип, алергія, жовтяниця (кліндаміцин) | Якщо під час лікування або протягом 8 тижнів після лікування виникла важка діарея, негайно зверніться до лікаря: можливо, це псевдомембранозний коліт. Розгляньте можливість використання менш токсичних препаратів |