Стаття рецензована медичним экспертом:
Діагностика алергічних захворювань за останні кілька років значно розшірілась новимі методами. Особливо це стосується такого виду дослідження, як молекулярна або компонентна діагностика.
Стосовно переваг молекулярних методів діагностики алергії ми поговорили з лікарем клініки FxMed Оленою Шарікадзе.
– Як співробітник кафедри, що займається навчанням дитячих алергологів в Україні, і як алерголог-практик, який щодня консультує хворих, я відповім на головні питання, що їх часто чую від лікарів і пацієнтів. Вся інформація, викладена нижче, заснована виключно на даних доказової медицини, які збігаються з моїм власним науковим і клінічним досвідом.
– Що таке молекулярна (або компонентна) діагностика алергії та чим вона відрізняється від інших методів діагностики?
– З моменту відкриття загального імуноглобуліну Е (tIgE) лабораторний підхід в діагностиці алергічної патології (атопічного дерматиту, харчової алергії, алергічного риніту й астми) полягає у визначенні типу алергічної реакції в залежності від участі в ній IgE. Тому рівень tIgE, як і раніше, є невіддільною частиною процесу скринінгу.
Проте для постановки діагнозу вирішальне значення має рівень специфічних імуноглобулінів класу Е (sIgE), що утворюються в організмі у відповідь на конкретний алерген і дозволяють його знайти. При цьому термін «алерген» — поняття збірне.
Поясню чому: в одному алергені (джерелі) міститься досить велика кількість різних молекул (компонентів). І саме ці компоненти, причому кожен з них окремо, відіграють ту чи іншу роль у розвитку захворювання.
Так, наприклад, молекули, які є причиною алергічних симптомів у більшості (>50%) пацієнтів, називаються мажорними або головними алергенами. А компоненти, що належать до класу паналергенів (профіліни, полкальціни та ін.), відповідають за розвиток перехресних реакцій.
Досить часто визначаються перехресно-реактивні вуглеводні детермінанти або ССD-детермінанти — вуглеводи, з’єднані з білковими молекулами алергенів. Вони схожі у різних живих організмів, зокрема у рослин і комах.
Варто звернути увагу, що ССD-детермінанти в більшості випадків не мають клінічного значення, але при цьому є причиною появи специфічних IgE майже у 30 % пацієнтів. Саме вони — часта причина хибнопозитивних реакцій при проведенні лабораторної діагностики без використання молекулярних методів.
Наприклад:
Мажорний алерген пилку злакової трави тимофіївки — молекула Phl p 4 — є глікопротеїном. Вона належить до сімейства берберин бридж-ензимів, які глікозильовані з перехресно-реактивними детермінантами CCD і, отже, мають високу перехресну реактивність.
Ця перехресна реактивність поширюється на інші види пилку (зокрема, кипарису, берези й полину), фрукти й овочі (наприклад, арахіс, яблуко, селеру і моркву). Реальної оцінки поширеності та діагностичної цінності даної молекули немає.
Отже, присутність CCD в молекулі пилку тимофіївки Phl p 4 знижує цінність визначення антитіл до цієї молекули як маркера алергії саме на пилок трав.
Тому справжнє клінічне значення позитивного результату nPhl p 4 лікар має ретельно оцінювати в контексті результатів інших компонентів та клінічних даних.
Проведення багатокомпонентної молекулярної діагностики дозволяє уникнути хибнопозитивних результатів, пов’язаних із CCD-детермінантами.
Стислий висновок: молекулярна діагностика визначає sIgE до певної молекули, що вкрай важливо для лікаря-фахівця, який повинен визначити причину захворювання, поставити правильний діагноз і призначити відповідне лікування. Всі інші методи діагностики досліджують ці ж sIgE до алергенів екстракту (нерозділеної суміші алергенних молекул), що знижує точність дослідження.
– Який метод молекулярної діагностики (МД) вибрати: у вигляді окремих компонентів або багатокомпонентний?
– Активний рух медицини в бік індивідуального підходу до кожного пацієнта значно впливає на діагностику і лікування алергічних захворювань. Зараз очевидно, що майбутнє медицини – персоніфікація.
За багаторічну клінічну практику я переконалася в тому, що одне й теж саме захворювання у кожної дитини з її особистою історією життя (причому це ще й історія її родини) має різний перебіг. І чудодійні ліки, які дивовижно зцілили дівчинку Лізу, на величезне розчарування батьків, геть неефективні для хлопчика Борі.
Необхідно зауважити, що для дорослих пацієнтів з їх «цукром», «холестеринами», зайвою вагою, стресом такий персоніфікований підхід має ще більше значення, ніж для дітей.
Однак необхідність індивідуального підходу до пацієнта вимагає перегляду і оновлення чинних алгоритмів діагностики і лікування. Європейською академією алергії та клінічної імунології (EAACI) вже зроблені перші кроки в цьому напрямку — тепер в діагностиці алергії рекомендується використовувати МД.
Сьогодні в лабораторній практиці використовується МД двох основних типів: у вигляді окремих (один зразок, один алерген) тестів та у вигляді тестів мультиплексних. Мультиплексні тести, зокрема ALEX, включають як інгаляційні, так і харчові алергени, що вкрай важливо для пацієнтів з різноманітними клінічними проявами.
І новий алгоритм діагностики алергічних захворювань, рекомендований EAACI в 2016 році, на першому кроці передбачає проведення багатокомпонентної діагностики. Вона дозволяє не тільки одномоментно оцінити рівень сенсибілізації, а й врахувати молекули з перехресною реактивністю, прогнозувати ризик можливих системних реакцій, зробити безпомилковий вибір у призначенні алерген-імунотерапії (єдиного методу, що дозволяє змінити перебіг алергічного захворювання).
Використання багатокомпонентної МД забезпечує і лікареві, і пацієнту економію часу, фармакоекономічну доцільність (виключення досліджень, не потрібних пацієнту), можливість комплексної оцінки чутливості не тільки до аеро-, але і до харчових алергенів.
Стислий висновок: майбутнє алергодіагностики — у розширенні можливостей багатокомпонентної МД.
– Які методи багатокомпонентної діагностики існують в Україні?
– В Україні існує два варіанти подібних досліджень. Один з них — ImmunoCAP ISAC (ThermoFisher) — заснований на мікрочіповій діагностиці, що включає 112 різних молекулярних компонентів (як екстрагованих, так і рекомбінантних). Це ручний напівкількісний метод, єдиний до недавнього часу. Він був розроблений 15 років тому.
І макроматріца ALEX (MAD ALEX) – ручний кількісний метод компонентної діагностики, офіційно представлений в 2017 році. Він отримав високу оцінку фахівців у всьому світі, а в Україні доступний з 2018 року.
Можливості ALEX ширші, як порівняти з ISAC, оскільки за допомоги першого методу можливо одноразове визначення рівня загального IgE і 282 компонентів (122 молекул і 160 екстрактів).
Крім того, перевагою методики ALEX є можливість «позбутися» клінічно неважливих CCD-детермінант, які часто збивають з пантелику лікаря під час проведення діагностики.
Наголошую, що термін «ручний» метод в обох випадках зовсім не означає, що дослідження проводиться вручну. Особливістю матриці є необхідність внесення до лунок сироватки пацієнта, а зробити це може тільки кваліфікований лаборант. Весь інший процес відбувається автоматично.
Стислий висновок: поява в Україні методу MAD ALEX значно розширило можливості своєчасної та точної діагностики, і, що вкрай важливо, — у руках лікаря-фахівця це серйозний інструмент розробки заходів лікування та профілактики.
– Останнє та найголовніше питання: чи можна обстежитися без направлення від лікаря (за власним рішенням)?
– Ніхто не обмежує пацієнта у виборі діагностики й самостійному прийнятті рішення. Однак слід зазначити, що будь-який, навіть високочутливий і специфічний лабораторний аналіз вимагає детального аналізу результатів (консультації лікаря).
Результати, отримані в одного або навіть кількох пацієнтів, не повинні екстраполюватись на всіх. На цьому етапі вкрай важливо пам’ятати, що наявність позитивного результату (втім, як і його відсутність) ще не означає наявності або відсутності захворювання.
Підвищення концентрації sIgE до однієї й тієї ж молекули у різних пацієнтів може мати вкрай відмінне трактування. Тому інтерпретувати результати тесту повинен тільки лікар, який має для цього необхідний клінічний досвід. Саме правильна інтерпретація результатів дослідження, без сумніву, є найважливішим моментом у проведенні будь-якої діагностики.
Остаточний висновок: переваги компонентної діагностики алергії очевидні. Це перш за все можливість індивідуального підходу до пацієнта, визначення головних алергенів і молекул з перехресною реактивністю, контроль ступеня ризику можливих анафілактоїдних станів і, найголовніше, на нашу думку, — можливість профілактики алергічної патології в цілому.
Чекаємо на ваші питання та намагатимемось знайти на них відповіді!
