Спаржа: алерген, що збуджує

В аспарагуса — така наукова назва спаржі, яку ще називають холодком, — багато корисних властивостей. Але є й інші, про які важливо знати людям з алергічною чутливістю та певними захворюваннями. Адже алергія на спаржу може призвести навіть до анафілактичного шоку.

У стародавні часи спаржа отримала репутацію афродизіаку. І цілком можливо, що заслужено. 

Адже цей соковитий овоч містить суміш поживних речовин, яка має стимулювальні властивості. Спаржа сприяє очищенню сечовивідних шляхів та нейтралізації зайвого аміаку в організмі. А ця речовина, своєю чергою, може спричинити втому та втрату сексуальної зацікавленості. 

Про користь спаржі

Корисні харчові властивості спаржі відомі вже більше ніж 2 000 років. Цю рослину культивували за часів еллінів та Римської імперії. А поживні характеристики та приємний смак обумовлювали високу ціну на овоч, переводячи його у розряд розкошів. 

Зокрема, аспарагус відрізняється високим вмістом вітаміну К та фолатів (вітамін В9). А ще великою кількістю протизапальних та антиоксидантних речовин, серед яких вітаміни С, Е, бета-каротин, а також цинк, марганець та селен.

Амінокислота аспарагін, яка міститься у спаржі, грає важливу роль у розвитку та функціонуванні мозку. Ще одна корисна речовина — хром — мікроелемент, що забезпечує нормальну активність інсуліну.

І, нарешті, неможливо оминути глутатіон — детоксикуючу сполуку, що здатна знищити канцерогени. Саме завдяки їй спаржа, як вважається, має протиракові властивості. Бо трипептид глутатіон допомагає боротися з онкологічними захворюваннями кісток, грудей, легень, товстої кишки, з лейкозами.

До інших переваг спаржі можна віднести її низьку калорійність (приблизно 20 калорій на порцію), майже повну відсутність жиру та малий вміст натрію.

У їжу вживають молоді паростки холодка — до 20 см довжиною. Як у сирому, так і у вареному вигляді. Однак варто пам’ятати: чим довша термообробка овочу, тим більше він втрачає корисних речовин.

Непереносимість спаржі

Утім, спаржа як харчовий продукт має і недоліки. Зокрема, вона викликає метеоризм, закрепи, відчуття сухості у роті (що є наслідком сечогінних властивостей). 

Окрім цього, вживати спаржу не варто людям, які схильні до набряків внаслідок проблем із нирками чи серцевого захворювання. А також тим, хто вживає ліки для зниження артеріального тиску або сечогінні засоби.

Ще один небажаний ефект вживання спаржі у великих кількостях — різка втрата ваги. Щоправда, ті, хто мріє схуднути, скоріше вважатимуть це позитивним моментом. 

Але варто пам’ятати, що в цьому разі ви позбуваєтесь зайвих кілограмів разом з вологою, що міститься в організмі. Тому ризикуєте отримати небезпечне для здоров’я та життя зневоднення.

Усі ці реакції можна віднести до непереносимості аспарагусу. І, як правило, вони не становлять великої загрози життю та здоров’ю.

Алергія на спаржу

Зовсім інша справа — зі здатністю холодка викликати алергію. Її симптоми, як і при гіперчутливості до інших харчових продуктів, охоплюють: 

• синдром оральної алергії (СОА);
• відчуття поколювання навколо рота;
• набряк губ і горла;
• контактний дерматит;
• кропив`янку;
• екзему;
• свербіж шкіри;
• червоні очі та сльозотечу; 
• проблеми з диханням;
• нежить;
• хрипи;
• задишку;
• раптове падіння артеріального тиску;
• анафілаксію.

Проявлятися симптоми можуть при вживанні спаржі в їжу, контакті з нею та вдиханні її випарів під час приготування. 

Спричиняють таку реакцію організму на спаржу її алергенні білки. 

Насамперед — білок перенесення ліпідів Aspa o 1. Його будова схожа на будову алергену персика Pru p 3. Вчені навіть встановили, що антитіла до Pru p 3 взаємодіють у нашій крові зі спаржевим Aspa o 1.

Відтак люди, що мають алергію до персика, можуть реагувати й на аспарагус. Це ж стосується й інших овочів та фруктів, які містять білки-переносники ліпідів. 

Зокрема, ці сполуки присутні у помідорах, цитрусових, деяких видах горіхів, таких як мигдаль. Нагадаємо, що саме ця група білків обумовлює у чутливих осіб важкі системні реакції, включаючи анафілаксію.

Ще один білок, наявність якого підозрюють у спаржі, гомологічний головному алергену березового пилку Bet v 1. Чутливість до нього і спричиняє симптоми СОА.

Перехресна реактивність

Третій алерген спаржі — профілін Aspa o 4 — відповідає за розвиток перехресної алергії з іншими продуктами рослинного походження. Адже профіліни є у складі всіх рослинних клітин. А три чверті профілінів подібні між собою. Навіть якщо містяться у неспоріднених рослинах.

Саме тому лікарі радять тим, хто має алергію на спаржу, уникати вживання інших овочів. У першу чергу тих, що належать до спорідненої зі спаржевими родини лілейних. Насамперед це стосується цибулі та часнику. Адже доведено, що гіперчутливі до них люди мають більше шансів відреагувати і на спаржу. 

В цьому ж переліку цибуля-порей, а також їжа та пилок рослин, які містять Bet v 1. До останніх належать всі рослини родини березових, що пилкують навесні. Така полісенсибілізація називається синдромом «пилок-плоди».

Контактна алергія на спаржу

А от контактна алергія до аспарагуса, як вважається, первинно обумовлена зовсім не перерахованими алергенами. У молодих пагонах холодку виявлений сірковмісний алерген, який може бути інгібітором росту рослин. Ця речовина, на думку науковців, є першим контактним алергеном спаржі.

Діагностика та лікування алергії на спаржу

У зв’язку з обмеженістю вживання спаржі в Україні істинна алергія до неї — явище рідкісне. Втім, якщо ви підозрюєте, що ваш організм неадекватно реагує на спаржу, доцільно проконсультуватись з лікарем. Адже діагноз «алергія на спаржу» може поставити лише алерголог.

Як правило, це робиться за допомогою прик-тесту із продуктом. Лікар занурює ланцет у сирий чи варений овоч, а потім проколює шкіру пацієнта цим ланцетом. І вже характер шкірної реакції дозволяє лікарю визначитись із діагнозом.

Непереносимість спаржі допоможе відстежити й встановити харчовий щоденник. Його можна вести й у смартфоні.

Якщо буде діагностована непереносимість аспарагусу чи чутливість до нього, лікар порадить виключити овоч з раціону.