Стаття рецензована медичним экспертом:
З настанням холодів більшість людей буквально не вилазять із шерстяного одягу. Теплі светри, гетри, домашні шкарпетки та капці складають основу зимового гардероба. Але як зігрітись тим, у кого від одного погляду на такі речі виникає свербіж та червоніє шкіра? Чи буває алергія на шерсть, з якої виготовляють тепле вбрання, і як запобігти неприємним відчуттям?
До 1930 року вважалось, що алергія на вовняні речі − досить поширене явище. Адже раніше пряжа була грубою, а шкіра у більшості голодних та виснажених громадян – сухою та чутливою.
Особливо це стосувалось дітей. Саме вони найчастіше опинялись в групі ризику − через несформований захисний бар’єр шкіри. Але пізніше, при появі тестів, виявилось, що алергії на шерсть просто… не існує.
Щоб дійти такого висновку, вчені проаналізували дослідження, опубліковані у базах даних MEDLINE та «Google Scholar», відносно дії шерсті на шкіру протягом останніх 100 років. Виявилось, що шерсть не може викликати загострення атопічного дерматиту, контактної кропив’янки та неімунних захворювань, таких як подразнюючий контактний дерматит, свербіж.
Крім того, більшість науковців схиляються до думки, що навіть після спеціальної обробки шерстяні волокна не завжди є алергенами. Адже контактна алергія на речовини, якими обробляють вовну, – ланолін, хром і формальдегід – трапляється вкрай рідко.
Подразнення шкіри можливе лише при використанні волокон, грубших за 30-32 мкм. В той час як тонка шерсть вівці породи меринос не лише добре переноситься шкірою, але й може допомогти в лікуванні екземи.
Тому виникає логічне запитання: що ж насправді викликає подразнення?
Шерстяний спирт − прихований тригер алергії
Реальною причиною дискомфорту у більшості людей, котрі носять шерстяні речі, є окремий компонент ланоліну, яким обробляють вовну. Його назви − спирт вовняного воску, ланоліновий або шерстяний спирт.
Через низьку якість даної речовини за останнє десятиріччя почастішали випадки алергії на шерсть, симптоми якої — висипання на обличчі, руках та кистях. Ці ознаки можуть з’явитись відразу після контакту з шерстяними речами або через деякий час.
У людей, чутливих до шерстяного спирту, спостерігається реакція й на лосьйони, креми та косметику, які мають у собі цей інгредієнт.
Чи може бути алергеном сам ланолін?
Ланолін – це захисний восковий шар, котрим покривається кожне пасмо овечої вовни. Як уже згадувалось, його додають в косметику або мазі для зволоження.
Крім того, у всіх овець є власний захисний шар воску на шерсті. Тому раніше думали, що алергія може бути пов’язана саме з ним.
Але у 2001 році й ця версія зазнала фіаско. Саме тоді був проведений експеримент за участю 24 000 добровольців, які підозрювали, що в них алергія на шерсть.
Але, як виявилось пізніше, лише у 1,7 % даний діагноз був клінічно підтверджений. При цьому основним алергеном виступала не сама вовна, а пральний порошок, лупа тварин або пилові кліщі, які знаходились на вовняному одязі.
Крім того, шерстяні вироби досить теплі, тому при потінні може з’явитись подразнення в місці, де шерсть натирає шкіру.
Алергічна реакція – це серйозна недуга, при якій лікар призначає спеціальне лікування. Її симптоми:
- свербіж та висипання на шкірі;
- подразнення очей;
- нежить;
- кашель.
Іноді буває важко розібратись, що саме викликає дискомфорт: алергія чи подразнення?
У випадку з алергією тіло сприймає шерсть як реагент, з яким потрібно вступити в боротьбу. При цьому залучена імунна система, яка дає організму неправильні команди. Через це на шкірі й з’являються симптоми алергії на шерсть — висип та подразнення.
Алергічні реакції потребують серйозного лікування. А от при подразненні достатньо просто відмовитись від носіння шерстяних речей − і дискомфорт мине сам по собі.
Досить часто алергія буває на пилових кліщів, а також на котячу лупу. Тому, коли ви хочете зв’язати власноруч подарунок людині, котра має схильність до алергії, краще тримати котів якомога далі від пряжі, а саму її — в чистоті. Щоб нитки не забруднили пил з кліщами та котяча шерсть.
Діагностика
Якщо ви підозрюєте в себе алергію на шерсть, не баріться зі зверненням до лікаря-алерголога. Лише він може дослідити історію хвороби та призначити адекватне лікування.
При цьому будуть враховані не лише спадкові фактори. Лікар зробить і спеціальні тести на алергію.
Виявити захворювання можуть молекулярний аналіз крові на алергію АЛЕКС або патч-тест, коли на шкіру накладається спеціальний пластир з певною кількістю алергену. У цьому випадку — ланолінового спирту.
Яким ниткам надавати перевагу?
Згідно з дослідженнями Міжнародного секретаріату вовни, 30 % американців заявили, що мають на неї алергічну реакцію. Але при детальнішому вивченні проблеми виявилось, що всі вони мають звичайне подразнення, викликане занадто грубими й колючими нитками, з яких зроблено шерстяний виріб.
При цьому пацієнти, котрі скаржились на алергію, нормально реагують на різні види тонкої та приємної на дотик овечої шерсті: альпака, кашемір, баклан, меринос, тарги. Вони теплі й абсолютно безпечні, тому рекомендуються немовлятам та дітям дошкільного віку з тонкою та чутливою шкірою.
Варто також взяти до уваги, що медики взагалі не рекомендують одягати шерстяні вироби на оголене тіло. Під светром має бути спідня білизна, сорочка або бавовняний гольф.
Щоб перевірити власну чутливість до ниток, можна спробувати потерти ними оголену ділянку шкіри.
Але більш надійним способом буде прикріплення невеличкого зразка шерстяного виробу до внутрішньої частини натільної білизни. Протягом доби шкіра не почервоніла і ви не відчули дискомфорту? Можете сміливо в’язати з обраної вами пряжі або носити речі з неї.
Якщо ж реакція виникає, можна взагалі відмовитись від шерсті й обирати речі з бавовняних, бамбукових або лляних ниток. Виріб буде одночасно теплим і безпечним.
