Алергія на малину проявляється і при дотику до ягоди
Ті, хто каже, що все корисне — несмачне, помиляються. Адже природа створила малину, яку завдяки смаку можна назвати цукеркою, а з огляду на вміст вітамінів та інших елементів — ліками. Та декому ця диво-ягода протипоказана. Одна з причин − алергія на малину.
Малина — природне джерело великої кількості вітаміну С та саліцилової кислоти. Вона має жарознижувальні властивості та є головною дієвою речовиною аспірину.
Ще одна кислота у складі малини — елагова — запобігає виникненню запалень і знижує ризик розвитку раку.
А ще в малині є калій, магній та мідь — головний компонент багатьох антидепресантів.
Утім, деяким людям варто утриматися від споживання малини. Зокрема тим, хто хворіє на гастрит, астму або має виразку шлунку. Також малина не рекомендується при сечокам`яній хворобі та інших проблемах із нирками.
Симптоми алергії на малину
А ще малина здатна викликати алергію. Цей стан розвивається, коли імунна система людини починає сприймати певні речовини як небезпечні. Як наслідок організм виробляє антитіла. Своєю чергою контакт цих антитіл з клітинами імунної системи спричиняє вивільнення гістаміну, а він — неприємні симптоми.
У випадку з алергією на малину в першу чергу йдеться про:
- закладеність носа,
- нежить,
- сльозотечу,
- шкірний висип,
- свербіж,
- набряк обличчя.
Окрім цього, про гіперчутливість до ягоди можуть свідчити:
- свербіж у роті,
- набряк губ та/або горла,
- чхання,
- кропив’янка,
- судоми в шлунку,
- діарея,
- блювота,
- запаморочення,
- хрипи,
- проблеми з диханням,
- падіння артеріального тиску,
- прискорення пульсу.
Алергени малини
Всі ці прояви можуть бути наслідками впливу алергенних білків малини. Таких науковці виділяють два: Rub i 1 та Rub i 3.
Перший належить до класу PR-10 родини алергенних білків берези Bet v 1. Він зумовлює можливість розвитку у людей, гіперчутливих до березового пилку, сенсибілізації до малини та інших фруктів і ягід, що разом із нею належать до родини розових. Наприклад, полуниці, яблук, персика чи сливи. Це явище має назву синдрому «береза — плоди».
З іншого боку, і сама алергія на малину може викликати перехресну гіперчутливість до фруктів, що містять Bet v 1-подібні білки. Це насамперед представники родини розових: суниця, полуниця, яблука, груші.
Інший алергенний білок малини — Rub i 3 — є представником родини білків-переносників ліпідів (LTP). Вони переважно знаходяться у шкірці плодів та ягід, служать для захисту від шкідників та хвороб. Відтак алергічна реакція на малину може розвинутися, навіть коли людина просто торкнулась ягоди.
Особливістю LTP є стійкість до високих температур та дії травних ферментів. Через це симптоми малинової алергії можуть проявитися навіть при вживанні ягід, що пройшли кулінарну обробку й присутні у варенні, джемах, пиріжках.
Непереносимість малини та саліцилати
Ще одна причина гіперчутливості до малини — вже згадувана на початку статті саліцилова кислота.
Саліцилати виділяються рослинами для захисту від шкідників та хвороб, тож зазвичай зосереджені в шкірці плодів. А отже, гіперчутливість до них, як і до LTP, може проявитися і при споживанні малини, і при контакті з нею.
Окрім малини, джерелами саліцилатів є:
- яблука,
- ківі,
- полуниця,
- баклажани,
- ананаси,
- соєвий соус,
- кедрові горіхи,
- мигдаль,
- різноманітні ягоди,
- деякі трави та спеції.
Утім, визначити, про що свідчать описані в цій статті симптоми, — про алергію на малину чи її непереносимість, яка є наслідком збою в роботі травної системи, — може лише лікар-алерголог.
Зробити це можна декількома способами, але найточніший – молекулярний тест на алергію ALEX2. Цей метод діагностики дозволяє не лише спростувати або підтвердити діагноз алергії, а й у разі її наявності визначити молекулу, що спричинила надмірну реакцію організму.
І це стане першим кроком на шляху визначення індивідуально підібраних методів лікування алергії.
У випадку з малиною ними будуть повне виключення з раціону цієї ягоди, продуктів та страв, що її містять. А також приймання антигістамінних препаратів, якщо ви випадково з`їли щось заборонене.