Стаття рецензована медичним экспертом:
Приблизно 2 % дорослих та 6 % дітей мають харчову алергію. І викликати її можуть будь-які продукти, включаючи лимон. Тішить лише, що алергія на лимон розвивається рідко. Але потрібно пам’ятати: відсутність алергії на цей фрукт не означає, що ви не чутливі до інших цитрусових.
А контактуємо з лимоном ми доволі часто: він використовується як в кулінарних, так і не в кулінарних цілях по всьому світу. В основному – для виготовлення соку, а м`якоть та шкірка застосовуються у куховарстві та у випічці.
У лимоні багато вітаміну С та калію, а сік фрукта має бактерицидні властивості. Вітаміни та мінерали, які містяться у лимоні, можуть зменшити ризик розвитку хвороб серця.
Окрім того, лимон є консервантом кольору.
Маслами з лимонної шкірки послуговуються для виготовлення парфумів, а також для ароматизації напоїв та інших продуктів.
Стійкі алергенні білки
На сьогодні виділено два головних алергенних білки, що містяться в лимоні. Це захисний білок Cit l 1 та Cit l 3 – білок-переносник ліпідів (LTP).
Доведено, що LTP лимону та апельсину перехресно реагують з основним алергеном персика Pru p 3. Він належить до цієї ж групи й є чи не найважливішим харчовим алергеном Південної та Східної Європи.
Це означає, що люди, які мають алергію на лимон або апельсин, можуть також бути гіперчутливими як до персика, так і до інших представників родини розових, до якої він належить: яблук, груш, полуниць, абрикосів, слив та вишень.
Окрім того, основним білковим компонентом насіння лимону, як і інших цитрусових, є білок зберігання цитрин. Такі протеїни відзначаються особливою стійкістю, не руйнуються під впливом високих температур під час кулінарної обробки, а тому залишаються алергенними у будь-якому стані.
Симптоми алергії на лимон
Прояви алергічної чутливості можуть розвинутися протягом декількох хвилин або впродовж двох годин після впливу алергенів при вживанні лимону, їжі, яка його містить, та/або контакті зі шкіркою плоду.
При цьому лимонна кислота, що міститься як у лимоні, так і в інших цитрусових, алергії не викликає. Хоча вона може стати причиною подразнення як шкіри, слизової, так і шлунку.
До найбільш поширених симптомів алергії на лимон належать:
- висип на шкірі;
- сльозотеча;
- хрипи або симптоми астми;
- ранки навколо рота;
- судоми або блювота;
- нудота;
- діарея;
- свербіж у роті;
- металевий присмак;
- анафілаксія, зокрема спричинена фізичним навантаженням.
У деяких випадках після контакту з лимоном може виникнути чутливість до сонця – фітофотодерматоз.
Вона виникає тому, що цитрусові, особливо лайм та лимон, багаті на речовини, що називаються фурокумаринами. Вони подразнюють шкіру таким чином, що вона стає чутливою до ультрафіолету.
Також алергія на лимон, як і до інших цитрусових, є однією з найпоширеніших причин контактного дерматиту.
І ці дві шкірні реакції не обов’язково виникають разом: описано випадок дерматиту рук у бармена, який мав алергічну контактну чутливість до шкірки лимона, лайма та апельсина, але не до їх соку.
У випадку цього пацієнта за допомогою патч-тестів було виявлено, що він був чутливим не до д-лимонену, що зазвичай викликає дерматит, а до компонентів цитрусових масел – гераніолу та цитралю.
Симптоми алергії на лимон також, як вважається, зустрічаються у людей із пилковою алергією.
Діагностика та профілактика алергії на лимон
Як правило, лікарі діагностують алергію до фруктів та овочів за допомогою так званих прик-ту-прик тестів. При цьому ланцет занурюється спочатку у фрукт (м’якоть та шкірка тестуються окремо), а потім таким ланцетом робиться прокол у шкірі пацієнта.
Лікар вивчає шкірну реакцію людини через 15-20 хвилин. У разі перехресних реакцій або якщо причину алергії встановити важко, дієвим та найінформативнішим способом підтвердження діагнозу стає молекулярний тест.
