Стаття рецензована медичним экспертом:
Власники собак та котів знають: пухнасті члени родини — це не лише приємні емоції, а й купа турбот. Зокрема, постійне занепокоєння, аби чотирилапий друг не приніс із вулиці блоху. Адже свербіж шкіри тварини від укусів цих стрибучих кровопивць насправді є найменшою проблемою. Набагато серйознішим наслідком є алергія на бліх у собак та інфекційні захворювання, що можуть до неї доєднуватися.
За даними американських вчених, блохи є найпоширенішими паразитами котів та собак у світі. Наслідком гіперчутливості до їхніх укусів є так званий блошиний алергічний дерматит, який посідає перше місце серед дерматологічних захворювань собак у США.
При цьому упродовж останнього десятиліття кількість випадків цього захворювання збільшилася на 13 %. Щодо України така статистика наразі відсутня, але, зважаючи на потепління клімату, простежується тенденція до росту заражень паразитами, зокрема блохами.
Чому блохи — постійна загроза?
Утім, підчепити блоху тварина здатна не лише за порогом оселі. Яйця та личинки цього кровопивці можуть занести в дім і собака на лапах, і власники — на взутті.
Тож вилупитися з личинки блоха може й серед зими. А отже, й стрибнути на собаку, який протягом життя жодного разу не виходив за поріг оселі.
Окрім тварин, постраждати від блошиних укусів можуть їхні власники. Особливо в оселях, розташованих на перших поверхах, куди блохи часто потрапляють з підвалів. При цьому алергія на бліх у людей ймовірна так само, як у їхніх улюбленців.
Як розвивається алергія на бліх у собак
Опинившись на теплокровній істоті, блоха починає активно харчуватися й за день випиває близько 14 мкл крові. Під час трапези кровопивця впорскує під шкіру жертви слину, яка містить ферменти, амінокислоти й пептиди. Всі ці речовини мають білкову природу та є потенційними алергенами.
Одним з вельми розповсюджених видів, що паразитує на домашніх тваринах, є блоха котяча Ctenocephalides felis. І хай вас не бентежить її ім’я: велика кількість бліх, котрі живуть на собаках, також належать до цього виду.
Основним алергенним білком котячої блохи є Cte f 1. За даними досліджень, чутливість до цього алергену розвивається чи не у всіх собак вже після двох тижнів контакту з блохами.
Приблизно третина з таких тварин матимуть і клінічні прояви алергії. І найчастіше це так званий блошиний алергічний дерматит.
Після першого укусу ектопаразиту в організмі його жертви виробляються специфічні антитіла — імуноглобуліни E. Цей процес називається сенсибілізацією.
Після наступних контактів зі слиною блохи (а це може бути й другий укус, і сотий) ці імуноглобуліни з’єднуються з клітинами імунної системи, а ті, своєю чергою, виділяють гістамін.
Це основний медіатор запалення в організмі ссавців. До речі, гістаміноподібні речовини містяться й в блошиній слині. Тож зреагувати організм собаки може й на них.
Симптоми алергії на бліх у собак
Найчастіше клінічні прояви алергії на бліх у собак спостерігаються у тварин, що мають атопію, тобто відмінну від нормальної реакцію імунної системи на зовнішні подразники. Атопія може, зокрема, проявлятися і як атопічний дерматит у собак — шкірне захворювання, зумовлене вродженою схильністю імунної системи до надмірних реакцій на фактори зовнішнього середовища.
Стосується це насамперед високопородних тварин. Зокрема, серед собак атопічний дерматит найчастіше мають лабрадори, ретрівери та далматинці.
Саме собаки з атопічним дерматитом частіше мають і симптоми алергії на бліх.
Проявляється недуга у різний проміжок часу. Для деяких тварин він становить до 15 хвилин, у інших реакція відтерміновується на 24-48 годин.
Відчувши свербіж (а це основний симптом блошиного алергічного дерматиту), собака починає активно розчісуватися. Також тварини можуть часто жувати та кусати хвіст, іноді – раптово підстрибувати на місці.
Ще один симптом сенсибілізації до блошиного алергену — це випадіння шерсті на ділянці вздовж хребта тварини до основи хвоста, яке поступово поширюється на все тіло та голову.
Крім того, постійно дряпаючи, жуючи та облизуючи сверблячі ділянки, четверолапий руйнує верхній шар шкіри, що призводить до появи ран. А це — відкритий шлях до бактеріальної інфекції.
На додаток постійне облизування сприяє надмірному зволоженню шкіри, що створює загрозу інфікування спорами грибів. Прикладом такої інфекції є грибковий дерматит, який вражає як собак, так і котів.
Як діагностують алергію на бліх у собак
Як вже зазначено вище, основним симптомом блошиного алергічного дерматиту є свербіж. Але він може сигналізувати й про інші види алергії, наприклад, сезонну алергію у собаки. Або про інші хвороби, не пов’язані з впливом алергенів.
Тому аби чітко визначити, чи має нездужання тварини алергічну природу, ветеринар порадить зробити мультимолекулярний тест РАХ. За його допомогою, здавши лише один аналіз собачої крові, можна одразу діагностувати алергію не тільки на бліх, а й на понад 200 білкових молекул, що містяться в їжі, пилку рослин, спорах грибів, у хутрі та лупі інших тварин. В тому числі панель тесту РАХ включає й діагностику чутливості до Cte f 1.
Тест впроваджується в Україні за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune — давно знаного та надійного світового представника ринку діагностики й лікування хвороб у тварин.
Позитивний результат мультиплексного тесту РАХ свідчитиме, що алергічний дерматит у вашого хвостатого улюбленця міг викликати саме укус блохи.
Профілактика та лікування алергії на бліх у собак
Цей діагноз означає необхідність не тільки ретельно обробляти тварину та оселю проти паразитів, а й завжди мати під рукою спеціальні протиалергійні засоби для хвостатого члена родини.
Перелік таких ліків досить великий. Тож підібрати ті, що підходять саме вашому собаці, зможе тільки ветеринарний лікар залежно від виду, віку, ваги, породи тварини та особливостей її організму.
