Стаття рецензована медичним экспертом:
Задишка – це відчуття утруднення дихання з важкістю у грудях і браком повітря, неможливість глибокого вдиху та/або повного звільнення від повітря при видиху.
Задишка часто може бути ознакою стану, пов’язаного із захворюванням серця чи легень. Однак також можлива тимчасова задишка – після інтенсивного тренування чи іншої фізичної активності.
Читайте далі, щоб дізнатися більше про цей стан, його причини та про те, як лікарі й пацієнти можуть контролювати задишку.
Основна ознака задишки – утруднене дихання. Воно може тривати 1-2 хвилини після напруженої фізичної діяльності або бути хронічним симптомом, який зберігатиметься протягом тривалішого періоду.
У легких випадках людина відчуває, що у легені не надходить достатньо повітря. Однак у важких випадках може здаватися, що ви задихаєтеся. Цей стан називається ядухою. Напади ядухи можуть викликати відчуття стиснення у грудях.
Задишка, що виникає після фізичних навантажень, цілком зрозуміла. Однак слід звернутися по медичну допомогу, якщо ви помічаєте, що:
- Задишка при фізичних навантаженнях без видимих причин починається раніше, ніж до цього.
- Задихаєтеся після навантажень, з якими раніше справлялися без будь-якого напруження.
- Задишка з’являється без жодних причин.
Чому виникає задишка
Фізичні вправи зазвичай викликають короткочасну задишку. Після напруженої діяльності у людини можуть виникнути проблеми з отриманням достатньої кількості кисню для задоволення потреб організму.
У цих випадках цілком природно, що знадобиться кілька хвилин, щоб перепочити. Однак протягом цього часу дихання нормалізується.
Якщо ви, наприклад, знаходитесь на великій висоті й не звикли до меншої кількості кисню, у вас може виникнути тимчасова компенсаторна задишка. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж розпочинати амбітний високогірний похід.
Задишка може бути результатом широкого спектра захворювань. Завжди треба ставитись до станів, що викликають раптову задишку, як до надзвичайної ситуації.
Захворювання, здатні спричинити короткочасну задишку:
- гіпотонія (низький кров’яний тиск);
- пневмонія;
- легенева емболія (ембол – тромб у легеневих судинах);
- пневмоторакс (повітря у плевральній порожнині);
- гідроторакс (рідина в плевральній порожнині);
- отруєння чадним газом;
- анафілаксія;
- стрес чи тривога;
- екстремальні температури;
- загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
Однак часто при певних станах задишка супроводжується й іншими симптомами.
Раптова задишка може виникнути, якщо шматок їжі або будь-який інший предмет потрапить до дихальних шляхів людини та заблокує їх. Травма, що ушкоджує легені або викликає швидку крововтрату, також утруднює дихання.
Легка, іноді навіть ледве помітна задишка частіше буде відчуватись протягом тривалого періоду, але не проявлятиметься важкими нападами.
Приклади причин хронічної задишки включають:
- ХОЗЛ, яке має в собі емфізему та хронічний бронхіт.
- Інтерстиціальні захворювання легень (рубцювання легеневої тканини).
- Рак легень.
- Легенева гіпертензія.
- Ожиріння.
- Плевральний випіт (рідина в плевральній порожнині).
- Захворювання серця.
- Бронхіальну астму (БА). Це хронічне захворювання з епізодами загострення, які проявляються у вигляді невідкладного стану.
Якщо у вас астма, поговоріть зі своїм лікарем про те, як реагувати на симптоми і як ви можете запобігти проблемам з диханням.
Варіанти лікування
Лікування задишки зазвичай означає усунення її першопричини.
Дієта та вправи
Якщо ожиріння та труднощі з підтримкою фізичної форми викликають задишку, збалансоване харчування та часті правильні фізичні навантаження допоможуть зменшити симптоми.
Наукові дослідження показують, що помірна втрата ваги навіть без вправ може допомогти людям з ожирінням зменшити симптоми задишки.
Якщо ви давно не займалися спортом або маєте захворювання, що обмежує активність, поговоріть з лікарем про те, щоб розпочати безпечний режим фізичної активності.
Легенева реабілітація
Легенева реабілітація – це програма контрольованих вправ та навчання методам дихання, поведінкова психотерапія. Її метою є оптимізація функціонального і соціального статусу людей із хронічними захворюваннями органів дихання.
ХОЗЛ та інші легеневі захворювання вимагають догляду пульмонолога – лікаря, який спеціалізується на здоров’ї дихальної системи.
Огляд наукових досліджень показав, що легенева реабілітація також ефективна для полегшення симптомів задишки.
Кардіологічна реабілітація
Задишка – один із кількох симптомів серцевої недостатності. Такий діагноз означає, що серце надто слабке, аби перекачувати достатню кількість насиченої киснем крові для задоволення потреб організму.
Кардіологічна реабілітація може допомогти впоратися із серцевою недостатністю та іншими серцевими захворюваннями.
Як діагностувати задишку?
Лікарі проведуть низку обстежень, щоб знайти причину вашої задишки. Дослідження можуть включати:
- фізичний огляд;
- вивчення історії хвороби;
- візуалізацію органів грудної клітини (рентген, КТ, МРТ);
- аналізи крові;
- функціональні проби легенів (спірометрія, пікфлоуметрія);
- пульсоксиметрія;
- тест FeNO.
Під час огляду лікарі виміряють пульс, частоту дихання, індекс маси тіла та температуру тіла. Висока температура може вказувати на причину виникнення задишки, а аномальний пульс – на захворювання серця.
Рентген грудної клітки часто є першим діагностичним кроком для визначення того, викликають задишку легеневі або серцеві ускладнення.
Лікарі також можуть використовувати комп’ютерну томографію для встановлення діагнозу.
Ці дослідження виявляють:
- пневмонію,
- легеневу емболію,
- плевральний випіт,
- пухлини,
- гнійно-деструктивні захворювання легень,
- інтерстиціальне захворювання легень.
Якщо наведені вище тести не виявляють причину захворювання, лікарі можуть використати ехокардіограму та електрокардіограму для подальшої оцінки функції серця. Для визначення функції зовнішнього дихання та рівню кисню в крові використовують функціональні тести легень та пульсоксиметрію.
Профілактика задишки
Профілактика задишки означає запобігання чи усунення безлічі її можливих причин. Найочевидніший чинник ризику задишки – куріння.
Інші кроки, до яких можна вдатися для запобігання задишці:
- Лікувати основне захворювання. Проблеми зі здоров’ям можуть спричинити задишку. Дотримання планів лікування допоможе їй запобігти.
- Уникати забрудненого повітря. Забруднене пилом та хімічними речовинами повітря також може викликати проблеми з диханням.
- Підтримка помірної ваги.
Якщо вам потрібна допомога у контролі ваги, зверніться до лікаря-дієтолога, щоб спланувати раціон.
Коли звернутися до лікаря
Оскільки задишка з незрозумілої причини може бути симптомом серйозного захворювання, слід поговорити про неї з лікарем. Якщо у вас раптово з’явилися інші симптоми, такі як запаморочення або біль у грудях, слід звернутися по невідкладну допомогу.
Задишка, що посилюється в положенні лежачи, може бути ознакою серцевої недостатності. У цьому випадку слід якнайшвидше звернутися до лікаря.
Отже:
Задишка – це симптом, а не захворювання. Ваша перспектива залежатиме від того, наскільки добре ви зможете впоратися з причинами задишки або уникати їх. Такі стани, як ХОЗЛ та серцева недостатність, є хронічними, тобто можуть залишитися на все життя.
Однак покращення в лікуванні та коригування способу життя допомагають людям жити довше і з вищою якістю навіть на тлі хронічних захворювань.
Головне – виконувати поради лікаря, відвідувати регулярні огляди та скоригувати спосіб життя. Це допоможе впоратися із задишкою.
