Стаття рецензована медичним экспертом:
Еозинофільна астма є підтипом астми, що може розвинутися у людей, в яких раніше цю недугу не було діагностовано. Цей підтип астми може викликати серйозніші симптоми, ніж її легкі форми. Також при ньому частіше спостерігаються загострення.
Ми розповімо про варіанти лікування еозинофільної астми, які вам варто обговорити зі своїм лікарем.
Характерною ознакою цього захворювання є підвищення кількості еозинофілів (різновид лейкоцитів) в дихальних шляхах. А просочення крізь бронхіальні стінки активованих еозинофілів ушкоджує епітелій дихальних шляхів.
Хоча точний механізм виникнення еозинофільної астми невідомий, еозинофіли можуть сприяти запаленню і звуженню дихальних шляхів. Це відбувається за допомогою потужних цитоплазматичних білків, що містяться в їхніх клітинах. А також завдяки здатності виробляти цитокіни, що спостерігається при традиційних формах бронхіальної астми (БА).
Варіанти лікування схожі на ті, що використовуються при легкій формі астми, але частіше більш агресивні.
Інгаляційні та пероральні кортикостероїди
Інгаляційні кортикостероїди зазвичай стають першою лінією лікування персистуючих форм астми, включаючи еозинофільну. Вони зменшують запалення дихальних шляхів, яке змушує їх звужуватись. Цей вплив ліків дозволяє людині легше дихати.
Якщо при еозинофільній астмі ваші симптоми значно виражені, можуть знадобитися певні варіанти кортикостероїдів.
Проте при довгостроковому використанні пероральні стероїдні препарати мають ризик побічних ефектів. В їх числі:
- остеопороз,
- збільшення ваги,
- стероїдний діабет,
- артеріальна гіпертензія.
Антилейкотрієнові препарати
Лейкотрієни сприяють запаленню в організмі людини. Пероральні препарати антилейкотрієнів часто призначають людям, які мають і астму, і алергію.
Ліки діють, зменшуючи біосинтез лейкотрієнів або блокуючи рецептори до них.
З препаратів цієї групи в Україні доступні різні препарати монтелукаста.
Біопрепарати
Біологічні препарати є новою формою лікування важкої астми. Ці ліки мають парентеральний спосіб введення. Найчастіше — у вигляді ін’єкцій. Вони зменшують запалення, впливаючи на відповідні молекули, клітини та антитіла.
З цієї причини вважається, що біологічні препарати забезпечують більш персоналізоване лікування в порівнянні з іншими ліками проти астми.
У яких випадках вам можуть прописати біологічні препарати? Якщо ви приймаєте ліки для контролю БА й уникаєте тригерів, проте у вас спостерігаються постійні загострення хвороби.
Біологічні препарати можуть полегшити нічні напади астми, а також зменшити кількість відвідувань лікарні після її нападів.
Існує п’ять видів біологічних препаратів для лікування важкої астми, що є моноклональними антитілами:
- омалізумаб (Ксолар),
- бенралізумаб (Фазенра),
- дупілумаб (Дупіксент),
- меполізумаб (Нукала),
- реслізумаб (Синквар).
В Україні наразі з цього переліку доступний лише «Ксолар».
Антитіла, які містяться в таких препаратах, блокують патогенні молекули, що спричиняють хворобливі процеси у нашому організмі. Зокрема, деякі біопрепарати специфічно націлені на еозинофіли.
В розробці знаходяться й інші біологічні препарати — для більш прицільного лікування.
Якщо лікар рекомендує вам для лікування еозинофільної астми біопрепарати, слід очікувати, що ін’єкції будуть проводитися кожні 2-8 тижнів протягом щонайменше 4 місяців.
Рятувальні інгалятори
Хоча це не тривалий вид лікування, все ж, якщо у вас діагностована еозинофільна астма, рекомендується мати під рукою рятувальний інгалятор.
Ці ліки також звуться швидкодійними інгаляторами. Вони сприяють відкриттю дихальних шляхів, полегшуючи симптоми загострення при бронхіальній астмі.
Проблема з рятувальними інгаляторами полягає в тому, що вони не допоможуть запобігти симптомам астми, як це роблять препарати тривалого контролю. Також занадто часте використання інгаляторів швидкої дії призведе до звикання легенів. Отже, екстрені засоби стануть менш ефективними.
Якщо вам доводиться використовувати такий інгалятор частіше, ніж кілька разів на тиждень, слід звернутися до лікаря.
Антихолінергічні засоби
Антихолінергічні препарати блокують дію нейротрансмітера під назвою ацетилхолін. Можуть використовуватись як спазмолітики й болезаспокійливі при бронхоспазмі, спастичних станах шлунково-кишкового тракту, жовчнокам’яній та сечокам’яній хворобах.
Ці види ліків використовуються в лікуванні важкої астми. Антихолінергічні засоби розслаблюють м’язи дихальних шляхів і допомагають легше дихати.
Приймання таких ліків, ймовірно, на тривалий час знизить вашу потребу у пероральних стероїдах.
Діагностика еозинофільної астми
Щоб діагностувати еозинофільну астму, існує точний метод — вимірювання оксиду азоту у повітрі, що видихається. Адже у людей, що мають еозинофільне (алергічне) запалення, рівень оксиду азоту у видиху значно вищий, ніж у здорових.
Методика вимірювання проста і точна. Вона дозволяє лікареві встановити точний діагноз і призначити правильне лікування.
Отже:
Еозинофільна астма є одним з найскладніших для лікування підтипів БА. Вам, ймовірно, доведеться спробувати різні варіанти, аби зрозуміти, які ліки та у якій комбінації підходять вам якнайкраще.
Астма вважається добре контрольованою, якщо симптоми виникають не більше двох разів на тиждень.
Порадьтеся з лікарем, якщо регулярно відчуваєте симптоми астми і ваш стан заважає повсякденній діяльності. Щоб допомогти поліпшити прояви БА та якість життя, лікар може призначити сильніші засоби тривалого впливу або біопрепарати.
Управління симптомами еозинофільної астми допоможе знизити ризик утворення рубців в легенях та інших довгострокових ускладнень.
Ви також можете поліпшити результати лікування, максимально піклуючись про своє здоров’я в цілому. Зокрема через:
Уникання тригерів, таких як стрес, алергени та хімічні подразники, також здатне зменшити ризик виникнення спалахів.
