Стаття рецензована медичним экспертом:
Якщо, як йдеться у приказці, курка не птиця, то тоді хто? Відповідь на це запитання можна сформулювати по-різному. От з погляду алергології, як виявляється, курка – то риба! Хоча і лише частково. А все — через спорідненість білків, що лежить в основі перехресної алергії між курятиною та рибою. Цей різновид харчової гіперчутливості так і назвали — синдром «риба — курка». І це саме той випадок, коли алергії на рибу та курятину атакують людину спільно.
Як зазначають фахівці, риба — один із найбільш алергенних продуктів. І він входить до так званого топу 14 найпоширеніших харчових алергенів. Статистика свідчить: гіперчутливість до риби зустрічається у 1-2 % населення. Особливо в регіонах, де цей продукт є важливою складовою раціону: країнах Середземномор’я, Скандинавії та Південно-Східної Азії.
Основним алергеном риби є парвальбумін. У найбільшій кількості він міститься у м`язах, що інтенсивно скорочуються. Небезпека цього білка, що зв’язує кальцій, полягає в його термостабільності. Тобто парвальбумін здатний зберігати алергенні властивості навіть після термічної обробки.
Природно парвальбумін присутній у всіх видах кісткових риб. Його немає у рибах хрящових, до яких належать лише акули та скати. Відтак людина, що має алергію до одного виду кісткових риб, може бути чутливою і до інших, тобто до більшості цих лускатих тварин.
Коли риба і курка – родички
А ще — до курятини. Адже риб`ячий парвальбумін є родичем Gal d 8 — парвальбуміну, що міститься у м`ясі найпоширенішого виду домашньої птиці. Тому гіперчутливість до цього білка в курятині може призвести до розвитку алергії на рибу — і навпаки.
Цей взаємозв`язок підтвердили результати дослідження, описаного в «PubMed» у 2016 році. Його учасниками стали 29 пацієнтів з алергією на куряче м`ясо та рибу, та семеро, сенсибілізованих лише до курятини.
У сироватках крові усіх пацієнтів було виявлено курячий парвальбумін, а також два інших ферменти-алергени: альдолазу, що грає важливу роль в енергетичному обміні, та енолазу, задіяну в окисленні глюкози.
Усі ці три речовини виявлено й у курятині, що пройшла термічну обробку. І якщо енолаза та альдолаза містяться у курячих грудках, то парвальбумін — у ніжках та крилах, які з точки зору тваринної анатомії є аналогами риб`ячих плавників.
Вміст курячих парвальбуміну, альдолази та енолази у пробах сироватки учасників дослідження становив, відповідно, 61, 75 та 83 %. При цьому такі пацієнти були також гіперчутливими до подібних алергенів риби.
Отже, синдром «риба — курка» виникає внаслідок перехресного реагування імунної системи людини на подібні алергени, що містяться у рибі та курятині.
Куряче стегенце або крильце провокує у вас шкірний висип, свербіж або навіть небезпечну для життя анафілаксію чи інші симптоми алергії? Цілком ймовірно, що такими самими можуть бути наслідки вживання будь-якої рибної страви. І навпаки.
Чутливість до ікри та яєць ні до чого
А ось подібний взаємозв`язок між гіперчутливістю до риб`ячої, зокрема червоної ікри, та курячих яєць, які, до речі, також входять до топу 14 алергенів, відсутній.
Як зазначають науковці, основними алергенами курячих та інших яєць птахів є білки яєчного білка. Натомість у риб’ячій ікрі еквівалент яєчного білка відсутній: головним її компонентом є жовток. Тому перехресна алергія між цими продуктами неможлива.
Як діагностувати синдром «риба — курка»
Утім, визначити, чи дійсно ви маєте алергію до риби та/або курятини, чи йдеться про харчову непереносимість, яка, на відміну від гіперчутливості, залежить від кількості спожитого продукту та здатна минати з часом, може лише лікар-алерголог.
А встановити точний діагноз йому допоможуть прик-тести та/або молекулярний тест на алергію ALEX2 – найсучасніший метод виявлення алергії.
Завдяки йому ваш алерголог зможе не лише підтвердити чи спростувати діагнози синдрому «риба — курка»», алергії на курятину, алергії на рибу. А у разі наявності захворювання виявити, яка саме молекула стала причиною надмірної реакції вашої імунної системи.
Адже ALEX2 здатен виявити чутливість людини до 295 алергенів одночасно. У тому числі до перехресних алергенів курки та риби. Це, разом із повнотою аналізу, відрізняє його від інших молекулярних тестів на алергію.
