Стаття рецензована медичним экспертом:
Переживання небажаної реакції, наприклад, появи шкірного висипу або утрудненого дихання під час вживання їжі будь-якого типу, часто змушує людей зробити висновок, що у них алергія на один з інгредієнтів страви. Але не можна виключати психологічні причини харчової алергії.
Коли відбувається біологічна реакція, організм вивільняє (IgE) антитіла для боротьби з тим, що сприймає як загрозу. Ці антитіла є відповіддю імунної системи на потенційну небезпеку.
Але, розглядаючи процес розвитку алергії, потрібно враховувати не лише біологічні фактори, які її обумовлюють, а й взаємодію між розумом і тілом. Результати цієї взаємодії називають психосоматичними.
Біологічні ж механізми виникнення алергії, як вважають вчені, окрім власне розвитку сенсибілізації, включають складну взаємодію між генетичною схильністю до недуги та впливом навколишнього середовища.
А тому важливо зрозуміти, чи деякі алергічні реакції є психосоматичними, чи вони викликані лише біологічними чинниками. Важливо, щоб той, хто переживає цілком реальні фізичні реакції, міг визначити справжню причину їх виникнення.
Психосоматична харчова алергія
Одне таке дослідження виявило зв’язок між тілом і розумом ще у 2003 році. У ньому вивчали пацієнта, який вважав, що має алергію на арахісове масло. Але ця реакція виявилася психосоматичною.
Нагадаємо, що алергія на арахіс належить до найпоширеніших і небезпечних для життя.
Після випадку вживання арахісового масла та виникнення таких симптомів, як свербіж та утруднене дихання, пацієнту була проведена клінічна оцінка алергії. Його шкірні прик-тести виявилися негативними.
Після цих результатів був проведений подвійний сліпий експеримент, тобто ні учасник, ні дослідники не знали, якому стану піддавався досліджуваний на певний момент.
В сліпому експерименті пацієнта піддали впливу арахісу. Він не проявив жодних фізичних симптомів, які відчував раніше.
Це призвело дослідників до висновку, що у попередніх випадках фізична реакція була психосоматичною, тобто викликаною організмом пацієнта у відповідь на особистий висновок про те, що він має алергію на арахісове масло.
Психосоматична реакція на місцеві анестетики
Розбіжність між реальною та уявною (або підозрюваною) алергією створює ризик неправильної діагностики справжнього захворювання, що може завдати шкоди здоров’ю. Одна з найнебезпечніших алергічних реакцій — на місцеві анестетики (МА). Спектр симптомів включає дихальний дистрес і втрату свідомості.
Останні дослідження показали, що в деяких випадках причиною реакцій на ці ліки також можуть бути неалергічні механізми.
Науковці проаналізували історії понад 400 пацієнтів з реакціями на МА.
У невеликої кількості пацієнтів після введення місцевих анестетиків в анамнезі спостерігалась гостра кропив’янка, решта мали суб’єктивні скарги, включаючи неврологічні, шкірні, респіраторні та серцево-судинні симптоми. Половина з них були визначені як гострі психосоматичні реакції на введення МА.
Проте після тестування дослідники виявили, що лише пів відсотка (!) людей з досліджуваної групи мали результати, які вказували на алергічну реакцію.
Тривожність батьків сприяє розвитку харчової алергії
Зростання захворюваності на алергію останнім часом призвело до неправильного використання широкою громадськістю самого терміну — словом «алергія» називають будь-яку несприятливу реакцію на продукти. Й батьки бояться експериментувати з дитячим раціоном, остерігаючись саме небажаних фізичних реакцій.
Дослідження у Великобританії зафіксували, що 31 % батьків знаходять у дитини якусь харчову непереносимість з першого року її життя. До виповнення малюкові 3 років число таких батьків зростає до 34 %.
Тож додатковому введенню нових продуктів у раціон дитини часто перешкоджає просто страх перед алергією, який можуть відчувати батьки.
Не робіть самостійних висновків. Уникнення їжі або будь-якого іншого потенційного алергену повинно базуватися на чітко визначених показах та консультації лікаря. А виключити продукт з раціону лікар може лише після того, як проведе тестування на алергію.
Ба більше: дослідження свідчать, що раннє введення у прикорм дитини алергенів – приблизно у віці до року, під час грудного вигодовування ‒ може захистити від розвитку алергії в подальшому житті.
А от уникнення продуктів, які батьки вважають можливо алергенними, але алергенність яких не доведена, створює потенційну проблему. Заборона вживання певних інгредієнтів може призвести до більш високого шансу на розвиток харчової алергії у дитини в майбутньому.
Саме затримка із введенням нової їжі у раціон дитини, як показують дослідження, може бути причиною розвитку харчової алергії.
Експеримент, проведений у 2008 році, порівнював поширеність алергії на арахіс у єврейських дітей у Великобританії та в Ізраїлі. Результати показали, що алергія на арахіс частіше зустрічається у дітей, які виховуються у Великобританії. Основна відмінність дитячого раціону полягала в тому, що діти, які виросли в Ізраїлі, раніше в житті вживали більшу кількість арахісу і з більшою частотою.
І інше, шведське дослідження, підтверджує цей висновок: вживання риби у віці до 1 року було пов’язано зі зниженим ризиком алергії та непереносимості риби у дітей у цій країні.
У заяві, зробленій Канадським педіатричним суспільством у 2013 році, говориться, що відстрочка введення у меню немовлят (від 6 місяців) потенційних алергенів (молока, арахісового масла, яєць, риби) як спосіб запобігання харчової алергії не дає результатів.
Висновок
Харчова алергія може викликати занепокоєння і великі незручності в житті. Але до висновку, що у них алергія, людей дуже часто призводять саме психосоматичні симптоми. Отже, і лікарям, і самим пацієнтам при визначенні алергічної реакції слід враховувати психологічні чинники — такі, як сприйняття харчової алергії. І перед тим, як виключати будь-який продукт з раціону, потрібно відвідати лікаря-алерголога та провести відповідне тестування на алергію.
Крім того, обмеження раціону дітей від «потенційних алергенів» не є науково визнаною практикою. А тому, якщо на певну їжу виникла реакція, перш ніж виключати її з меню, необхідно пройти належне медичне обстеження для підтвердження істинності вашої алергії.
