Стаття рецензована медичним экспертом:
В той час, коли увесь світ чекає, коли ж нарешті надійде кінець пандемії, носіння масок для запобігання передачі вірусу залишається обов’язковим.
І хоча багато громадян ставляться до цього з усією відповідальністю, соціальний протест проти «непотрібного атрибуту» не вщухає.
Нещодавно в США охоронник магазину був застрелений після того, як попросив покупця вдягнути маску. В штатах Мічиган та Оклахома припис носити маски викликав соціальні протести, на які вийшли тисячі громадян. Також в Мічигані клієнт супермаркету витер обличчя сорочкою співробітника, який зробив йому зауваження і попросив надягнути маску.
В Європі до необхідності носіння масок ставляться з більшим розумінням. Але протестами проти їх носіння відзначились і в Мадриді.
Втім, найбільше жителів, цього разу Франції, зібрала вимога влади мати «ковідну перепустку» з даними про вакцинацію. Вона була б необхідною для того, щоб потрапити у публічні місця.
В Україні протест проти масок не збирав велелюдні натовпи. Втім, нещодавно клієнтка однієї з вінницьких кав’ярень пожалілась у фейсбуці, що ані бариста, який її обслуговував, ні поліцейські, що саме в цей час зайшли поласувати кавою, не були вдягнені у маски.
Натомість дівчина, що зажадала бути захищеною від ковіду й шукала підтримки оточення, була жорстко висміяна сотнями коментаторів. Вони або радили авторці посту сидіти вдома і готувати каву самостійно, або писали, що маски – нікому не потрібний атрибут. Більшість дописувачів вважали, що ця вимога неконструктивна і не можна змушувати носити маску.
То чому ж люди проти носіння масок?
Психологи вважають, що причин декілька. З одного боку, такою поведінкою рухає схильність людей до ризиків та агресії.
З іншого,
для цих людей носіння маски означає визнання страху перед хворобою, з якою вони, можливо, ще не стикнулись. Вони підсвідомо не хочуть вірити, що ця хвороба небезпечна.
Чому люди протестують проти власної безпеки?
Одне соціальне дослідження показало, що саме бажання людей ухвалювати ризиковані рішення є причиною відмови від носіння масок та дотримання соціальної дистанції.
Ще однією причиною є феномен «психологічної реактивності», коли люди пристрасно вірять, що мають свободу поводитись так, як їм хочеться. А тому відчувають внутрішній протест, коли цій свободі щось загрожує.
Це означає, що коли їм кажуть носити маску і дотримуватись соціальної дистанції, деякі вважають це обмеженням особистих прав. Подібні заборони викликають гнів та інші негативні емоції.
Для зменшення цих неприємних відчуттів індивідууми намагаються поновити свою свободу, не дослуховуючись до жодних порад.
Як заохочувати носити маски?
Психологи вважають, що одним зі способів для цього є поширеність застосування засобів індивідуального захисту. Масове носіння масок одними людьми підвищує ймовірність того, що й інші будуть робити так само.
Таким чином, стратегія переконання може бути зосереджена на тому, щоб люди сприймали носіння масок як поширене явище.
Для цього може знадобитись пропаганда у ЗМІ та у місцях з великим скупченням населення.
З попередніх досліджень також відомо, що люди з більшою ймовірністю дотримуються керівних принципів громадської охорони здоров’я, якщо ці принципи точні, прості та послідовні. А головне − коли населення довіряє джерелам, які ці правила поширюють.
Втім, загальна інформація, розрахована на всіх одразу, діє набагато гірше, ніж персоніфікована, націлена на певні соціальні групи чи людей з певним типом особистості.
Які підходи дієві для різних типів особистості?
Соціальні психологи виділяють три основних профілі особистості.
- Перші − сором’язливіші, соціально загальмовані та тривожні люди − дослухаються до думки тих, хто має владу та авторитет.
- В той час, як другі – більш егоїстичні та схильні до маніпуляцій – відчувають протилежне: авторитетні фігури на них взагалі не впливають.
- Представники третьої групи – приємні та свідомі екстраверти – більше схильні до певної поведінки, якщо ці дії узгоджуються з тим, що вони робили раніше. І з меншою ймовірністю послухаються, якщо це потребуватиме зміни їхньої власної позиції. Тобто якщо в минулому вони вирішили, що носити маски — це погано, надалі будуть чинити опір будь-якій спробі їх надягнути.
Втім, дослідження переконують, що кричати громаді, аби всі вдягли маски, — неефективно. Це діє лише на тих, хто входить до групи сором’язливих та тривожних.
Для усіх інших набагато дієвішим буде емпатичний підхід. Потрібно намагатися зрозуміти різноманітні мотивації більшості груп людей і адаптувати інформацію саме для них.
Але кожна родина має свої аргументи щодо того, наскільки недбало або суворо вони ставляться до загрози захворіти.
Деяким не подобається відкривати обличчя і йти врозріз з офіційними інструкціями, такими як носіння масок. В той час як інші відчувають тривогу або навіть гнів через те, що на них накладають обмеження.
Ці відмінності не просто показують поведінку випадкових типів особистості — вони відтворюють наше початкове соціальне мислення. І якщо ці відмінності не будуть краще переосмислені, орієнтуватись в умовах COVID-19 стане набагато складніше.
Як втихомирити бунтарів?
Отже, певні особи схильні до того, що називається покірним мисленням. Вони завжди помічають правила навколо себе, прагнуть уникати помилок, мають сильний контроль своєї імпульсивної поведінки, люблять структуру та порядок.
У інших є схильність до бунтарства. Вони можуть скептично ставитися до правил, готові ризикувати, їм комфортно бути анархістами.
Жоден з цих світоглядів не можна назвати хорошим чи поганим. Але вони впливають не лише на поведінку людей, але й на життя цілих націй.
Для прикладу можна взяти Сінгапур та Бразилію.
- Перша — зовсім не проста країна. Там маса законів та правил. І якщо люди виходять за рамки, їх жорстоко карають. В Сінгапурі вас можуть оштрафувати за плювання, а ввіз в країну жувальної гумки заборонений.
- Бразилія – країна без правил. Тут вітають вільне самовираження. Досить подивитись на регулярні карнавали та тусовки.
Жорстка різниця в соціальних правилах і бажанні громадян їх дотримуватись може відбивати історію нації або окремої людини. Ті, хто пережив війну, голод або хвороби, мислять набагато тверезіше.
На еволюційному рівні це має сенс. Структура і сильний соціальний порядок можуть бути оплотом проти потенційної небезпеки.
Дієві способи дійти згоди
Масові обмеження, пов’язані з COVID-19, посилили ці настрої. Прийняття порядку змушує свідомих людей дезінфікувати продукти або постійно протирати дверні ручки.
Водночас наші більш розслаблені члени сім’ї або друзі відчувають клаустрофобію. Маска здається їм методом насилля, і вони можуть ставитись до правил охорони здоров’я як до надмірних вимог.
Не дивно, що деякі сім’ї мають у домівках високий рівень тривожності та розбіжностей. Окрім стресу, викликаного глобальною пандемією, вони з останніх сил намагаються адаптуватись до соціальних норм, котрі суперечать їх підсвідомим інстинктам.
Однак, ця боротьба не повинна паралізувати. Навпаки, розуміння внутрішнього світогляду кожного має допомогти суспільству успішно подолати розбіжності.
Основний принцип, підкріплений численними доказами, полягає в тому, що при реальній загрозі посилення карантину вміння дотримуватись обмежень ‒ лише благо.
Наприклад, коли в суспільстві зростає число випадків COVID-19, котрі потенційно можуть перезавантажити його систему охорони здоров’я, дуже важливо колективно дотримуватись правил соціального дистанціювання, носіння масок та миття рук.
Людям з розпливчастим мисленням, які дуже серйозно ставляться до посягань на особисту автономію, це дається важко.
Але соромити їх, засуджувати або зневажати – неефективно. Набагато корисніше нагадувати всім, що обмеження тимчасові. І чим педантичніше вони практикуються, тим швидше їх можна буде послабити.
Любителі свободи також можуть зіграти свою роль. Маючи нестандартне мислення, вони можуть допомогти створити нові способи залишатись на зв’язку під час карантину або винаходити цікаві речі, якими можна зайнятися вдома.
Причини носити маску
Насправді є маса причин, з яких слід носити маску.
Навіть якщо вам комфортно без маски, спробуйте виявити співчуття до інших. Адже всі ми маємо різні проблеми та стан здоров’я, і, якщо ви не боїтесь за своє, перш за все подумайте про тих, хто поруч.
- Жодна вакцина не ефективна на 100%, тому ризик захворювання все ж існує. Попри те, що вакцини проти COVID-19 досить помічні, випадки захворювань вони не виключають, а вірус «дельта» передається швидше, ніж попередні штами COVID-19.
- Проблеми зі здоров’ям. Деякі люди потрапляють у вразливі групи, для яких зараження вірусом несе додаткові ризики для здоров’я. Незалежно від того, вакциновані ці люди чи ні, вони відчуватимуть себе в більшій безпеці, носячи маску.
- Турбота про невакциновану рідну людину. Діти у віці до 12 років не мають права на щеплення. Оскільки вакциновані люди все ще можуть передавати хворобу, більшість батьків та інших осіб, котрі доглядають за малечею, зі зрозумілих причин відчувають себе некомфортно, боячись принести вірус додому, власним дітям.
- Інші хвороби. Бажання комфорту цілком природнє, тому багато людей, навіть тих, хто вірить в ефективність вакцин, відчувають себе впевненіше саме в масці.
Адже COVID-19 – не єдиний вірус від якого варто захищатись, особливо взимку. Носіння маски також допоможе уникнути грипу та ГРВІ.
Пам’ятайте: більшість людей не звертають на вас уваги (в хорошому сенсі).
Якщо ви живете в місці, де більшість народу не носить маски, а ви її вдягаєте, вам може здаватись, що навколишні дивляться на вас з осудом. Але згадайте, що помічати зовсім не означає критикувати.
Більшість людей не витрачають багато часу на роздуми про те, що роблять абсолютно незнайомі їм перехожі.
Чому виникають акції протесту проти носіння масок?
За три місяці пандемії маски з непотрібних для здорових людей перетворились на засіб, який почали рекомендувати всім, хто знаходиться в громадських місцях.
І хоча носіння маски з тканини справді не дає 100% захисту, вона є надійним бар’єром для тих, хто інфікований, але ще не знає про це. Вдягаючи маску, такі люди менше поширюють вірус.
Утім, не всім подобається обмеження їх свобод та необхідність дотримуватись правил. А деякі використовують як привід відмовитись від маски маскне. Це термін, яким описують проблеми на шкірі, викликані носінням маски. Частіше маскне розвивається у спеку.
Коротка суть:
В умовах невизначеності люди схильні шукати ритуали, що допомагають їм почуватися в безпеці.
Одним з таких ритуалів для людей тривожних і тих, хто звик слідувати соціальним нормам, може бути носіння маски.
Щоб переконати інших, потрібно шукати індивідуальний підхід, заснований на їхньому сприйнятті світу та своєї ролі в ньому.
Адже носіння масок таки може бути корисним: науково доведено, що воно гальмує поширення вірусу. І що більше людей надягатимуть їх одночасно, особливо у розпал пандемії, то простіше вдасться переживати її пікові періоди та сезонні загострення інших респіраторних хвороб.
Наприклад, вважається, що носіння масок, досить поширене у деяких країнах Східної Азії, де до нього ставляться з розумінням, є причиною того, що ці країни успішно борються з поширенням вірусу.
