Стаття рецензована медичним экспертом:
Кропив’янка та ангіоневротичний набряк (АН), на перший погляд, проявляються зовсім по-різному. Проте нещодавно вчені довели, що ці недуги мають багато спільного.
У цьому матеріалі ми не лише розповімо, як ангіоневротичний набряк пов’язаний із кропив’янкою, але й знову поговоримо про те, як розпізнати у себе цю хворобу і які стратегії лікування АН існують.
Як ангіоневротичний набряк пов’язаний з кропив’янкою
Ангіоневротичний набряк – це форма набряку в глибокій частині внутрішнього шару шкіри й глибше, який може ускладнюватись. У деяких випадках цей набряк виникає разом із появою кропив’янки. Ось чому ангіоневротичний набряк іноді називають «гігантською кропив’янкою».
Кропив’янка свербить, при цьому поверхнею шкіри поширюється червоний висип, що залучає лише два її верхні шари.
Як АН, так і кропив’янка можуть бути викликані алергічною реакцією або непереносимістю їжі, побічним ефектом від ліків або алергією на них чи алергеном з навколишнього середовища, наприклад, пилком, лупою домашніх тварин чи отрутою від укусів комах.
У дуже рідкісних випадках набряк може бути симптомом більш серйозного ускладнення, наприклад Неходжкінської В-клітинної лімфоми. Деякі ділянки тіла, такі як повіки, губи та язик, більш схильні до АН, ніж інші.
Коли недуга передається від батьків дитині генетично, йдеться про спадковий ангіоневротичний набряк. Він виникає через інші причини, ніж набутий АН, але в будь-якому випадку симптоми і підхід до лікування обох типів набряку будуть подібними.
АН може бути частиною іншого серйозного захворювання. Якщо він з’явився внаслідок гострої алергічної реакції, то при правильному лікуванні шанси на одужання є дуже сприятливими. Якщо ж у людини виник легкий ангіоневротичний набряк, він може пройти самостійно, без будь-якої терапії.
Симптоми ангіоневротичного набряку
Найпоширеніший симптом АН – набряклість та висип у вигляді кропив’янки. Він може виникати в певній області на стопах, руках, очах або губах. У важчих випадках набряк може поширюватися на інші частини тіла.
Проте АН не обов’язково супроводжується видимим набряком. Якщо стався набряк слизових кишечника, симптомами АН можуть стати спазми живота. У рідкісних випадках у людей з АН можуть спостерігатися набряклість горла, хрипота й утруднене дихання. Набряк може свербіти.
Викликайте швидку або негайно вирушайте до лікарні, якщо у вас виникли проблеми з диханням. Це може бути ознакою серйозного стану, який вимагає невідкладної допомоги
Що викликає ангіоневротичний набряк?
Гострий ангіоневротичний набряк зазвичай є наслідком алергічної реакції. Коли у вас виникає гостра алергічна реакція, організм вивільняє гістамін, через що ваші судини розширюються і рідина просочується у тканини.
Спровокувати АН можуть такі алергени:
- укуси комах;
- пилок рослин;
- отрута рослини токсикодендрон;
- сік деяких рослин;
- лупа тварин;
- ліки;
- певні види харчових продуктів.
Крім того, певні ліки можуть викликати неалергічний ангіоневротичний набряк.
АН також може розвинутися внаслідок інфекції або хвороби, наприклад, вовчака або лейкемії. Це будуть приклади набутого ангіоневротичного набряку.
Спадковий ангіоневротичний набряк виникає у людей, які мають родинну схильність до нього через спадкову генетичну мутацію.
Кому загрожує ангіоневротичний набряк
Певні фактори можуть збільшити ризик розвитку АН. До них належать:
- попереднє виникнення ангіоневротичного набряку або кропив’янки;
- попередня алергічна реакція;
- сімейний анамнез ангіоневротичного набряку або кропив’янки;
- раптові зміни температури;
- стрес або тривога;
- певні медичні стани.
Як діагностується ангіоневротичний набряк
Лікар проведе огляд і запитає про ваші симптоми та історію хвороби. Під час обстеження він огляне ділянки набряклості. Він також може перевірити ваше горло.
Важливо повідомити лікаря, якщо ви нещодавно мали контакт з певними речовинами, які раніше викликали у вас алергічну реакцію. Це може допомогти фахівцю визначити конкретну причину вашої реакції.
Якщо йдеться про диференційну діагностику спадкового та набутого АН, ваш лікар призначить аналізи крові:
- на вміст та активність С1 інгібітора естерази;
- для перевірки рівнів компонентів комплементу, включаючи C2 і C4.
Ці тести вимірюють рівень або функцію певних білків у крові. Результати, що відхиляються від норми, також можуть бути наслідком проблеми зі здоров’ям, пов’язаної з основним аутоімунним захворюванням.
Як лікується ангіоневротичний набряк
Люди з легкими симптомами АН можуть не потребувати лікування. Однак тим, хто має помірні або виражені симптоми, можуть знадобитися ліки, щоб зняти інтенсивний набряк.
До таких лікарських засобів можна віднести:
- епінефрин, який застосовується при гострій алергічній реакції;
- антигістамінні препарати;
- глюкокортикостероїди.
Два останні типи лікування вам зможе підібрати лише лікар. Він же, за необхідності, припише дозатор адреналіну (епінефрину) та навчить ним користуватися.
Варіанти лікування, доступні спеціально для спадкового або набутого ангіоневротичного набряку, включають застосування:
- очищеного людського інгібітору C1-естерази;
- свіжозамороженої плазми;
- екаллантиду (Kalbitor);
- ікатібанту.
Деякі домашні засоби також можуть полегшити симптоми. До них належать:
- застосування прохолодних вологих компресів, які допомагають заспокоїти шкіру та запобігти сверблячці;
- носіння вільного бавовняного одягу, який допомагає уникати подальшого подразнення шкіри.
Якщо АН у вас викликають ліки, лікар порекомендує відмовитись від їх приймання і призначить замінники.
Який прогноз для тих, в кого діагностований ангіоневротичний набряк?
У багатьох випадках АН – нешкідливий стан, який минає протягом декількох днів.
Однак, коли набряклість виражена і виникає біля горла, АН може бути небезпечним. Набряк горла або язика може перекрити ваші дихальні шляхи, ускладнити дихання і стати причиною задухи.
Сильний АН може бути наслідком анафілаксії — небезпечної для життя важкої гострої алергічної реакції. У таких важких випадках потрібне негайне лікування, зокрема, застосування дозатора адреналіну.
Як запобігти розвитку ангіоневротичного набряку
Найкращий спосіб запобігти алергічному АН – уникати вже відомих вам та інших можливих алергенів. Ви також повинні намагатися уникати чинників, які в минулому викликали у вас ангіоневротичний набряк.
Ці профілактичні заходи, а також контроль вашого стану лікарем та дотримання його рекомендацій можуть допомогти знизити ризик виникнення нового епізоду АН.
