Алергія на силікон – не плутайте з подразненням!

0 968

Силікон — сімейство полімерів, отримане з діоксиду кремнію. Саме він є основою неорганічних порід на Землі. Зокрема, діоксид кремнію — це той же пісок. А от силікон, завдяки еластомерним властивостям, може мати тверду, рідку та гелеподібну форму. Відтак сфера його використання є доволі широкою: від медицини та косметології до побуту. Проте з`являється все більше доказів того, що можлива й навіть небезпечна алергія на силікон.

Медичний силікон застосовують при виготовленні низки виробів. Зокрема тих, що призначені для серцевого шунтування та діалізу. 

Цей полімер також використовується у виготовленні протезів для косметичної чи реконструктивної хірургії.

Прикладом застосування силікону в побуті є контейнери з герметичними кришками. А ще герметики, які будівельники використовують для закриття щілин у спорудах.

Утім, із речами, що містять силікон або виготовлені з нього, потрібно бути обережними. Раніше цей матеріал вважався одним з найбільш інертних. Але з`являється все більше свідчень того, що контакт із силіконом може викликати небажані реакції.

Як проявляється реакція на силікон

До них належать, зокрема, свербіж, набряклість або висип на шкірі. А на думку деяких фахівців, багаторазовий контакт із силіконовими виробами може призвести навіть до анафілактичного шоку

І насамперед це стосується силікону, що міститься у предметах побуту. Оскільки він є не настільки чистим, тобто вільним від домішок, як силікон медичний.

Як зазначають фахівці, силікон причетний до виникнення хронічних місцевих або системних реакцій: запальних процесів, реакцій на стороннє тіло в організмі або ревматологічних хвороб. 

Однак відомий лише один випадок алергічної реакції негайного типу на цю речовину.

Симптоми виникли у десятирічного хлопчика при першому введенні йому силіконової носової трубки. 

Цей пацієнт, який не мав атопії, протягом декількох тижнів отримував у зв`язку з хворобою Крона ентеральне харчування через поліуретановий назогастральний зонд.

Для більшого комфорту його вирішили замінити на гнучкіший силіконовий. Однак за декілька хвилин після його встановлення у хлопчика з`явились свербіж у носі та горлі, еритема та легкий набряк крил носа, а також чхання, що повторювалось.

Силіконову трубку негайно вилучили, і через дві години симптоми зникли. Й вони не поновилися після введення хлопчику назогастральної поліуретанової трубки. 

Шкірні прик-тест та патч-тест на специфічний IgE, які провели хлопчику, дали негативні результати. І лише прик-тести безпосередньо з матеріалом трубки виявились позитивними.

Алергія на силікон чи подразнення?

Лікарі вважають, що реакція хлопчика була радше початковою неспецифічною (неалергічною) реакцією на силіконову трубку, аніж справжньою алергічною  IgE-опосередкованою гіперчутливістю.

Разом із тим фахівці зазначають, що справжня відтермінована алергічна реакція на силіконові імпланти та медичні вироби із силіконовим покриттям можлива.

Вчені схильні припускати, що більшість реакцій, спричинених контактом із силіконом, є неалергічними та неспецифічними. Зазвичай це типове подразнення, спричинене властивостями шкіри, засобами для догляду за нею та гігієною, а також їхнім поєднанням. 

На це вказує той факт, що подразнення стає помітнішим при більш інтенсивному потовиділенні, викликаному підвищеною температурою повітря. 

Діагностика алергії на силікон

Утім, остаточно визначити, чи є реакція вашого організму на силікон алергічною, може лише лікар-алерголог. Тож при перших ознаках, що можуть свідчити про гіперчутливість до силіконових виробів, обов`язково зверніться до нього. 

Лікар проведе необхідні тести на алергію, які підтвердять чи спростують вашу чутливість та/або алергію до силікону.

 

Коментарі
Loading...