Стаття рецензована медичним экспертом:
Нове дослідження з’ясувало, як пов’язані вага при народженні та алергія у немовлят. Діти, які в утробі матері важать понад норму у будь-який тиждень вагітності, мають вищий ризик розвитку харчової алергії або атопічного дерматиту (АД) в дитячому віці. Такий зв’язок, втім, не був виявлений для полінозу.
Дослідженням, опублікованим в журналі Allergy and Clinical Immunology, було встановлено, що на кожен кілограм доданої ваги ризик харчової алергії збільшувався на 44 %, АД – на 17 %.
З іншого боку, для дітей, зачатих батьками зі схильністю до харчової алергії чи/та АД, обмеження росту в утробі матері мало захисний ефект від цих недуг.
Дослідники вивчили історії майже 210 тисяч людей з АД та 70 тисяч — з харчовою алергією різних типів, а також 100 тисяч людей з алергічним ринітом. Дані були узяті з понад 15 тисяч досліджень, переважно європейських. Однак такі алергії, а також астма та анафілаксія зустрічаються у 30 та 40 % світового населення.
Науковці вивчали, чи пов’язана вага дитини при народженні з ризиком виникнення дитячої алергії в майбутньому. Навіть – після коригування цієї ваги у період вагітності.
Дослідники виявили значне зростання ризику алергії у дітей з підвищеною вагою. Такий ризик не був виявлений у дітей, аномально маленьких для свого віку при народженні — таким чином у цих малюків, здається, закладалась імунна система, яка чинила опір алергічним реакціям.
Втім, не слід забувати, що серйозне обмеження росту пов’язане з більшим ризиком виникнення інших вроджених та набутих захворювань у пізньому періоді життя.
У попередніх досліджень – схожі результати
Отримані результати узгоджуються з попередніми дослідженнями. Вони показують підвищений ризик екстрених звернень до лікаря з приводу лікування астми у новонароджених, які мають високу вагу, у порівнянні з тими, чия вага була нормальною. Якщо вага дитини при народженні становила понад 4,5 кг (верхня межа норми), кожне наступне збільшення ваги на 100 г підвищувало ризик розвитку астми та її ускладнень на 10 %.
Ризик розвитку астми у дітей з більшою вагою, як вважають вчені, пов’язаний із можливим погіршенням функції легень в результаті зниження швидкості повітряного потоку, що видихається.
При цьому у бронхіальному дереві маленьких легень існує тенденція до зниження тиску під час видиху, від чого повітряні шляхи закриваються. Також у дітей з підвищеною вагою є слабшою діяльність дихальних м’язів.
Ожиріння також збільшує загальний стан запалення. При ньому можуть виділятись молекули, які викликають запалення дихальних шляхів. Жирові клітини можуть також викликати активацію гладких клітин, безпосередньо пов’язаних зі спазмом гладких м’язів дихальних шляхів.
Висновки та поради на майбутнє
Дитина може перерости алергію, а може зберегти її на все життя. Так, наприклад, алергія на яйця у багатьох дітей минає із віком, тоді як алергія на арахіс набагато частіше зберігається назавжди.
А деякі стійкі алергії, які спостерігаються навіть у дорослих, не можуть бути виявлені через брак досліджень у цій галузі.
Але зауважте, що науці все більше зрозуміло: генетична схильність сама по собі не пояснює ризику розвитку алергії у людини. Багато важить довкілля, у якому перебуває дитина до і після народження. Саме воно може програмувати на збільшення або зменшення ризику алергії.
Отже, матері, які народили дітей з великою вагою, повинні розуміти, як змінити умови у своїх домівках, щоб захистити малюків від алергії.
Причому навмисне недоїдання матері, щоб зменшити розмір плоду під час вагітності, – не найкращий вихід. Це не вплине на вагу та ріст дитини суттєво, проте позбавить її поживних речовин, необхідних для росту та розвитку.
До того ж достеменно невідомо, внаслідок чого низька вага захищає дитину від розвитку алергії у майбутньому.
Більшість досліджень, про які йдеться, проводилися у дітей раннього віку. Вчені вказують на необхідність проведення таких досліджень у старших вікових групах — підлітків та дорослих. Необхідно зрозуміти, як і коли зменшення ваги новонародженого сприяє підвищенню його імунітету та зниженню схильності до розвитку алергії.
Дослідники також хочуть з’ясувати, чи зменшується цей зв’язок через кілька років, чи залишається вірогідним усе життя.
