Стаття рецензована медичним экспертом:
Приємний смак — не єдина якість, через яку багато українців охоче включають сливи до свого раціону. Адже м’якуш плоду містить більше мінералів, ніж яблука та груші, які разом із ним належать до родини розових. Втім, на заваді ласуванню корисним фруктом може стати алергія на сливи чи їх непереносимість.
Отже, слива. Багата на цинк, мідь, кальцій, натрій, йод, фосфор, залізо та калій. Також вона містить вітаміни РР, С, Е, бета-каротин, вітаміни групи В та кумарин — речовину, що перешкоджає утворенню тромбів.
А ще зі сливи роблять чорнослив, який сприяє роботі шлунково-кишкового тракту та служить начинням для шоколадних цукерок. Але чорнослив може стати причиною алергічної реакції через вміст у ньому сульфітів та цвілі — грибка, що полюбляє оселятися на сухофруктах.
Алергени сливи
Утім, сенсибілізуватися людина може й до свіжих слив. Сприяє цьому наявність у складі цих плодів чотирьох алергенних білків: Pru d 1, Pru d 2, Pru d 3 та Pru d 4.
Так, Pru d 1 є подібним до основного алергенного білка берези Bet v 1. Як наслідок у гіперчутливих до її пилку людей може розвинутися алергія і на сливу. Це явище має назву синдрому «береза – плоди».
Зазвичай така гіперчутливість проявляється у вигляді синдрому оральної алергії. Його основні симптоми — це свербіж та/або опухання рота, горла, вух. Симптоми проявляються протягом 5–15 хвилин після вживання свіжих слив.
У важких випадках синдром оральної алергії може нести загрозу життю. Це стається, якщо у гіперчутливої до сливи людини розвивається анафілаксія або анафілактичний шок, що потребують негайної медичної допомоги. Але такі наслідки чутливість до сливового Pru d 1 виникають дуже рідко.
Як проявляється алергія на сливи
Найчастіше синдром «береза – слива» діагностують у Північній та Центральній Європі. Натомість у жителів середземноморських країн алергія на сливи переважно є наслідком гіперчутливості до персика. Він також належить до родини розових.
Основний алерген персика — білок перенесення ліпідів (LTP), що є близьким родичем сливового Pru d 3. Відтак у сенсибілізованих до персика людей розвивається перехресна алергія і на сливу.
Оскільки головною ознакою білків LTP є стійкість до нагрівання та травних ферментів, алергія на них може проявлятися навіть після вживання термічно оброблених плодів.
Її симптоми: кропив’янка, біль у животі, блювота, діарея та вже згадувана раніше анафілаксія. Можливі й реакції з боку шкіри, адже LTP містяться переважно у шкірці плодів.
Своєю чергою Pru d 2 належить до родини тауматин-подібних білків. Такі сполуки містяться у кісточкових плодах, зокрема у сливі, а також у ківі та банані.
Кількість алергену Pru d 2 підвищується у стиглих плодах. Він може стати причиною появи шкірного висипу та проблем із травленням після вживання стиглих слив.
Що стосується Pru d 4, то цей алерген є представником профілінових білків. Білки цього класу містяться у будь-якій частині кожної рослини. Цей факт зумовлює вірогідність розвитку у людей, гіперчутливих до сливи, перехресної алергії на інші плоди та горіхи, а також на латекс.
Так, у науковій літературі описаний випадок із 32-річною медичною сестрою, що мала алергію на вироби з каучуку. Через 30 хвилин після вживання свіжих слив у неї розвилися:
- вагінальний свербіж;
- генералізована еритема, тобто почервоніння шкіри;
- набряк обличчя;
- задишка та відчуття стиснення в горлі.
Ще один випадок — задишка та свербіж обох рук у 53-річного чоловіка. Вони проявилися через 30 хвилин після вживання слив. Згодом з`явилися свербіж та кропив’янка рук під час носіння латексних рукавичок.
Непереносимість слив
Неприємні симптоми, що виникають після вживання свіжих слив або страв з ними, можуть свідчити не про алергію на ці плоди, а про їх непереносимість. Остання не пов`язана з надмірною реакцією імунної системи та є наслідком недосконалості або збоїв у роботі системи травної.
Чи дійсно це так, можна перевірити, скуштувавши одну-дві сливи. Якщо після цього ви почуватиметесь нормально, значить, алергії на ці плоди у вас немає.
Але оскільки симптоми справжньої сенсибілізації до слив можуть нести загрозу життю, такі провокаційні тести можна проводити виключно під наглядом лікаря-алерголога.
Лише він може спростувати або підтвердити діагноз «алергія на сливи». І кращий спосіб для цього – молекулярний тест на алергію ALEX2. Саме за його допомогою встановлюється не просто факт гіперчутливості, а молекула, що її спричинила.
Якщо результати тесту засвідчать, що ви дійсно маєте алергію на сливи, доведеться відмовитися від споживання цих фруктів та страв, що їх містять.
А на випадок, якщо контакту з цими плодами уникнути не вдалося, потрібно мати при собі антигістамінні препарати, які пропише лікар.
Якщо ж з’ясується, що ви чутливі до білка-переносника ліпідів Pru d 3, то лікар може прописати й носіння із собою дозатора адреналіну. Його потрібно негайно застосовувати у випадку анафілаксії.
