Астма, спричинена стресом: все, що ви повинні знати

Від Оксана Вітюк Оновлено Січ 10, 2021

Стаття рецензована медичним экспертом:
Марія Кривопустова - дитячий лікар-алерголог (10.01.2021)

Чи дійсно існує астма, спричинена стресом? Так, він справді належить до факторів, здатних викликати напади цього захворювання.

Дослідження говорять про те, що реакція організму на стрес запускає імунну систему і спричиняє викид певних гормонів. А вони, своєю чергою, можуть призвести до загострення астми, тобто астматичного нападу.

Наразі у світі проводяться дослідження точної ролі стресу і його гормонів при астмі. Одне з них показало, що стресовий епізод великої сили, такий як смерть близького члена родини, майже вдвічі збільшив ризик нападів астми у дітей з цим захворюванням.

Втім, стрес та тривогу може викликати й сам факт життя з бронхіальною астмою (БА). Деякі дослідження вказують, що це захворювання пов’язане з вищою ймовірністю розвитку панічного розладу в дорослому віці.

Симптоми астми, викликаної (індукованої) стресом, такі ж, як і при інших типах недуги:

хрипи,
кашель,
задишка,
прискорене дихання,
відчуття стиснення в грудях.

Це астма, спричинена стресом, або панічний напад?

Панічна атака може сприйматися людиною як напад астми. Ці два стани мають багато схожих симптомів, тому їх буває складно розрізнити.

З іншого боку, якщо у вас розпочався напад астми, а під рукою немає рятівного інгалятора, буває важко зорієнтуватись, як діяти. Відтак людина може відчувати напад паніки.

Якщо у вас астма, поговоріть зі своїм лікарем щодо придбання пікфлоуметра. Цей прилад допомагає визначити, чи викликана ваша задишка саме наближенням астматичного нападу.

Причому сучасні пікфлоуметри дозволяють контролювати астму вдома і залишатись на зв’язку зі своїм лікарем. Адже важливо якомога скоріше розпізнати напад БА і почати лікування.

Не варто забувати, що загострення астми може бути небезпечним для життя. Зверніться до свого лікаря, якщо у вас спостерігаються задишка та інші симптоми астми. Він точно визначить їх причину.

Тригери астми, спричиненої стресом

З назви можна здогадатися, що стрес-індуковану астму може спровокувати все, що викликає стрес, наприклад:

складнощі на роботі або в школі;
конфлікти в особистому житті;
фінансові проблеми;
будь-яка суттєва подія, що змінює життя.

Втім, у деяких випадках визначити тригер не вдається.

Астма, спричинена стресом: діагностика та лікування

Якщо вам важко дихати, завжди слід звертатися до лікаря. Астма діагностується за допомогою різних методів, включаючи:

збір анамнезу – вивчення лікарем історії симптомів;
рентген органів грудної клітки;
функціональні проби дихальної системи та пікфлоуметрію;
проби з дозованим фізичним навантаженням;
визначення рівня оксиду азоту у видиху, що дозволяє визначити наявність та ступінь запалення дихальних шляхів.

Ліків, які б давали повне зцілення від БА, не існує. Проте цей стан можна ефективно контролювати.

При лікуванні астми, індукованої стресом, потрібно лікувати як саму хворобу, так і стрес.

Ліки проти астми зазвичай поділяються на дві категорії: для тривалого контролю і для швидкого полегшення симптомів. Обидва види препаратів приймають за допомогою інгалятора або небулайзера.

Уникнення тригерів астми допоможе знизити частоту її нападів. Отже, якщо астма спричинена стресом, необхідне управління стресом та його лікування. Для цього можуть знадобитись певні вправи, зміна способу життя, правильно підібрані ліки. Важку астму, у тому числі, можна лікувати за допомогою біологічних препаратів.

Кілька порад:

Контролюйте дихання у стресових ситуаціях: почергово виконуйте глибокі вдихи та видихи, щоб керувати своєю реакцією.
Медитація дійсно може допомогти навчитися заспокоювати розум і контролювати дихання. Програми з медитації часто є у застосунках до смартфонів, які вимірюють рівень стресу.
Регулярні фізичні вправи можуть допомогти зменшити стрес. Навіть коротка прогулянка зазвичай заспокоює нерви.
Спіть сім-вісім годин на добу: нормальний відпочинок полегшує управління щоденним стресом.

Якщо методів самоконтролю недостатньо, можливо, вам доведеться поговорити з лікарем про когнітивно-поведінкову терапію. Або подумати про приймання протитривожних препаратів.