Стаття рецензована медичним экспертом:
У вас немає алергії на пилок? Маємо для вас погану новину. І полягає вона у тому, що алергенний пилок все одно шкодить вашому здоров`ю, послаблюючи імунітет. А саме знижує вроджений захист від респіраторних вірусів, до яких належить і той, що викликає COVID-19.
Щороку на початку весни сотні видів рослин, зокрема ліщина, береза, ясен, вільха та граб, випускають у повітря пилок. У цей період і ті, хто страждає на поліноз, і ті, хто не має цього захворювання, часто звертаються до лікарів з приводу важких інфекцій дихальних шляхів.
Особливо чутливі до них пацієнти з атопією та астмою. Але віруси вражають і тих, кого алергія оминула.
Річ у тому, що під час сезону пилкування люди водночас піддаються впливу і вірусів, і пилкових зерен, що знаходяться у повітрі. А оскільки алергенний пилок має потужний імуномодулюючий ефект, він впливає не лише на сенсибілізованих осіб, а й на тих, хто не реагує на пилкові алергени.
Зокрема, дрібні пилкові зерна змінюють імунологічні бар’єрні функції епітеліальних клітин дихальних шляхів. Ці клітини першими зустрічають віруси, що потрапляють в організм через ніс та ротову порожнину.
Противірусна реакція епітеліальних клітин полягає у продукуванні інтерферонів типів I та III. Але під впливом пилку кількість інтерферону зменшується, внаслідок чого знижується здатність організму опиратися інфекції.
Що виявили дослідження
Підтвердила негативну дію пилку на імунітет людини група вчених із Великої Британії, Швеції, Швейцарії, Німеччини та Нідерландів. Вони опублікували статтю під назвою «Вплив пилку послаблює вроджений захист від респіраторних вірусів» (Pollen exposure weakens innate defense against respiratory viruses) у журналі Allergy у березні 2020 року.
Вчені дослідили дані людей з полінозом та без, які піддавалися впливу пилку. Тестували також культури людських клітин і застосовували модель полінозу на мишах.
Результати досліджень показали, що пилок, потрапивши до організму, значно зменшив кількість інтерферону λ та знизив протизапальну реакцію епітелію дихальних шляхів на риновірус. Знижувалась і здатність імунної системи активно протидіяти вірусним білкам.
Зокрема, було проведено панельне дослідження 8 добровольців без алергії. Під час сезону пилкування берези у 2016 році вони щодня повідомляли про свої симптоми. Поява симптомів із боку носу, хоча й незначних, збігалась із підвищенням концентрації пилку в повітрі.
При цьому була виявлена кореляція симптомів з боку носа та підвищенням концентрацій пилку берези за 9 днів до цього. А найсильніший зв’язок між симптомами та рівнями пилку берези в атмосфері спостерігався, коли підвищення концентрацій пилкових зерен реєструвались у день, що передував виникненню симптомів.
У ході іншого дослідження 2 групи добровольців без полінозу по 9 осіб у кожній тричі піддавалися впливу водного розчину екстракту березового пилку. Внаслідок такого впливу у всіх учасників дослідження виявилася тенденція до зменшення синтезу інтерферонів І та ІІІ у клітинах носа у порівнянні з контролем.
Також дослідники встановили, що потрапляння пилку в організм призводить до дефіциту білка MDA-5. Він регулює вроджений імунітет, взаємодію вірусу з хазяїном та противірусний захист. Дефіцит MDA-5 може спричинити повторне виникнення риновірусної інфекції.
Робимо висновок:
Пилок здатен пригнічувати вроджений противірусний імунітет незалежно від того, має людина алергію до пилку чи ні.
Відтак ті, хто має високий рівень ризику полінозу, повинні уникати тривалого перебування на свіжому повітрі у періоди, коли збігаються сезони пилкування та респіраторних вірусних інфекцій.
Слушно також застосовувати засоби для зміцнення імунітету.Їхня дія спрямована на допомогу клітинам організму відновити функції захисту від вірусів.
Оскільки алергенний пилок також впливає на імунітет людей, які не страждають на поліноз, їм варто також дослухатися цих порад.
Важливо також не плутати симптоми вірусних інфекцій та полінозу.
А орієнтуватися у періодах пилкування та алергенному навантаженні вам допоможе наш щотижневий алергологічний прогноз.
