Стрес у вагітної жінки веде до розвитку харчової алергії в дитини

0 392

Століттями вважається, що вагітна жінка має перебувати у гармонії із собою та світом, щоб майбутня дитина розвивалася якнайкраще. Наприклад, щоб маля не було занадто знервованим, нервувати не потрібно і матусі. А ще стрес у вагітної жінки спричиняє розвиток харчової алергії у майбутньої дитини. 

Тепер ця теза науково доведена. Відповідну статтю фінські вчені опублікували у журналі «Pediatric Allergy and Immunology» у січні 2021 року.

Алергія – це реакція імунної системи. І не просто реакція, а така, що виникла внаслідок її збою. Статися він може навіть тоді, коли майбутня дитина ще знаходиться у материнській утробі.

  • Адже, наприклад, зобна залоза (тимус), яка є одним із головних органів імунної системи дитини, закладається наприкінці першого місяця вагітності. Максимального розвитку тимус досягає у дітей раннього віку, після чого у віці приблизно 15 років поступово перероджується у сполучну та жирову тканину, втрачаючи свої функції.
  • Другий основний орган імунної системи — кістковий мозок — закладається на п`ятому тижні внутрішньоутробного розвитку дитини й починає функціонувати на дванадцятому. 

Відтак будь-який чинник, що впливає на вагітну жінку, може у той чи інший спосіб вплинути й на імунну систему дитини. Стосується цей вплив, зокрема, й наслідків психологічного дистресу. Тобто депресії та тривожності, які  майбутні матусі переживають під час вагітності.

Як свідчать результати згаданого дослідження, поява симптомів цих розладів під час вагітності у жінок підвищує ризик розвитку атопії у їхніх дітей. 

Методологія та результати дослідження

Учасниками цього дослідження стали 3 808 жінок та 3 837 дітей (у тому числі 29 пар близнюків). Жінкам, що перебували на 14, 24, 34-му тижнях вагітності, пропонували відповісти на запитання щодо наявності у них симптомів тривожності або депресії. 

У тих, хто відповідав ствердно, діти у віці 6 місяців мали більшу схильність до проявів харчової алергії, алергічного риніту та екземи. І ризик атопії зростав ще більше, якщо на неї страждали й самі матері, а також старші сестри чи брати немовлят. 

Як припускають науковці, зв`язок між психологічним станом під час вагітності жінки та алергією у її дитини може пояснюватися негативним впливом кортизолу на імунну систему плода.

Цей гормон також називають гормоном стресу, оскільки його концентрація в крові значно підвищується при: 

  • стресових ситуаціях; 
  • шоковому стані; 
  • травмах; 
  • важких інфекційних захворюваннях; 
  • інтоксикаціях; 
  • голодуванні; 
  • хірургічних операціях; 
  • нестачі інсуліну.

Відтак думка про те що стрес у вагітної жінки небезпечний, знайшла ще одне підтвердження, адже наукових досліджень з цього питання досі бракує.

Водночас результати досліджень, що проводилися на тваринах, свідчили, що хронічний стрес вагітних самиць тягнув за собою зміни імунної системи потомства.

Отже,

майбутнім матусям варто уникати стресових ситуацій. Як, власне, й тим, чиї малюки вже народилися. 

Адже діти чудово відчувають емоційний стан батьків, тож нервозність матусі автоматично передається малюку. Це, своєю чергою, негативно впливає на його імунну систему, обумовлюючи підвищений ризик захворювання на алергію. 

Між тим вже доведено, що діти з харчовою алергією мають підвищений рівень стресу. Зокрема, діти з алергією на арахіс розповідали про великий страх перед виникненням анафілактичної реакції. Й сильну тривогу, якщо змушені їсти не вдома. 

Крім того, вони відчували більше страху перед потенційними небезпеками у своєму оточенні. І вважали себе більш обмеженими, ніж однолітки, при фізичних навантаженнях.

Результати досліджень виявили, що дитина, яка страждає арахісовою алергією, має нижчу якість життя, ніж дитина з діабетом І типу. 

Отже:

Таким чином, виникає замкнене коло: 

стрес у вагітної жінки або матусі стає фактором підвищеного ризику алергії у дитини. Вона робить дитину тривожнішою, що, своєю чергою, змушує ще більше нервувати її батьків.

Розірвати це коло допоможе консультація лікаря-алерголога. Адже тільки він може підтвердити діагноз «алергія» у дитини. А підтвердивши його — призначити лікування, яке дозволить тримати алергію під контролем. Й завдяки цьому зменшити рівень стресу у дитини та її батьків. 

Коментарі
Loading...