Молекулярний аналіз і прик-тести: must have сучасної алергології
Лікування алергії обов’язково починається із визначення алергенів, до яких пацієнт має чутливість. Знаючи їх, можна вибудувати спосіб життя людини, включаючи дієту, так, щоб мінімізувати або виключити контакти з алергенами, які провокують хворобу.
Сучасна алергологія використовує для лабораторної діагностики шкірні проби (прик-тести) і молекулярний аналіз крові.
Як робиться прик-тест
Шкірні прик-тести рекомендовані як “золотий стандарт” і є початковим етапом алергодіагностики.
Для тесту на шкіру пацієнта наноситься алерген і в місці нанесення здійснюється прокол скарифікатором. Про алергію буде свідчити поява почервоніння або пухиря в точці проколу.
Пропозиція екстрактів алергенів для проведення прик-тестів на ринку України обмежена. Один з фармвиробників, чиї алергени доступні в нашій країні, — іспанська компанія “Інмунотек” (Inmunotek).
Вона виробляє екстракти алергенів для діагностики алергії відповідно до стандартів GMP — належної виробничої практики. Це означає, що якість продукції гарантовано контролем сировини, оптимізованим процесом виробництва, сучасним обладнанням та висококваліфікованим персоналом.
Inmunotek випускає різноманітні діагностичні алергени для проведення шкірних прик-тестів:
- пилок злакових і лугових трав;
- пилок бур’янів;
- пилок дерев;
- кліщі;
- цвілеві гриби;
- епітелій тварин;
- комахи;
- харчові продукти.
Особливості молекулярної діагностики
ELISA (enzyme linked immunosorbent assay) – імуносорбентний ферментний аналіз крові (ІФА). Він визначає наявність імуноглобулінів класу Е (IgE) — білкових молекул, які імунна система виробляє як відповідь на контакт з алергенами.
Ці антитіла беруть участь в розвитку симптомів алергії: свербежу, кашлю, чхання, нежитю, кропив’янки або важчих станів — ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку.
Метод ІФА пройшов клінічні випробування в багатьох країнах Західної Європи й рекомендований для широкого використання в діагностиці. На відміну від шкірних тестів, він забезпечує можливість досліджувати реакцію не тільки на конкретну речовину, тобто на її екстракт, а й на окремі білки та їх комплекс.
ІФА vs шкірні проби: переваги та недоліки обох методів
Як і прик-тести, імуноферментний аналіз крові здатний виявити алергію на пилок (поліноз), домашніх тварин, харчові продукти та ліки.
Зазвичай з економічної точки зору прик-тести вигідніші, тому що аналіз крові на алергени коштує дорожче. Але якщо говорити про перерахунок вартості всього аналізу на один алерген, то тут пальму першості може здобути ІФА. Особливо якщо йдеться про багатокомпонентну молекулярну діагностику, що дозволяє, як в тесті ALEX, оцінити чутливість відразу до майже 300 алергенів – 99,9 % всіх відомих чинників алергії.
Звичайно, говорячи про доцільність застосування прик-тестів та ІФА, потрібно враховувати й інші фактори, крім ціни. Порівняймо їх.
Критерій | Шкірний тест | Імуноферментний аналіз |
---|---|---|
Точність | Можливі помилково негативні результати через приймання антигістамінних або інших ЛЗ. Результат може бути складно інтерпретувати через особливості шкіри пацієнта. Можливі хибнопозитивні реакції при використанні нестандартизованих алергенів для діагностики | Іноді менш чутливий, ніж прик-тест |
Безпека | Є ризик побічних реакцій, особливо при тестуванні чутливості до харчових алергенів. Передбачають більше проколів голкою, тому їх важко провести дітям молодше 3-5 років | Безпечний |
Термін готовності результату | 15—20 хвилин | 3—10 днів |
Протипоказання | Шкірні захворювання (екзема, псоріаз) в стадії загострення, важкий перебіг астми, вагітність і лактація, аутоімунні захворювання, судомний синдром, приймання антигістамінних препаратів, використання гормональних мазей | Немає |
Якщо попереднє опитування й аналіз скарг дають підстави припускати у пацієнта чутливість відразу до декількох алергенів (полісенсібілізацію), доцільно одразу розглядати можливість проведення не шкірних тестів, а багатокомпонентної молекулярної діагностики — тесту ALEX.
Про що говорять результати тестів
Присутність імуноглобулінів Е в крові пацієнта (результат ІФА), як і позитивний прик-тест, вказує тільки на ймовірність наявності у нього алергії на досліджувані алергени. Але не обов’язково.
- Кількість антитіл у крові не дає можливості судити про те, скільки разів пацієнт піддавався впливу алергену і якою міри тяжкості можуть бути його реакції.
- Позитивний результат тесту на специфічні антитіла говорить тільки про те, що людина, ймовірно, відчувала вплив алергену. Але не стовідсотково вказує на розвиток у пацієнта сенсибілізації.
- Якщо в тестуванні використовуються тільки екстракти алергенів, тест може показати чутливість, наприклад, до абрикоса, тому що той належить до одного сімейства з персиком — істинним збудником алергічної реакції.
У подібних випадках важливо проводити діагностику алергії не тільки до певної речовини та її екстракту, а й до його білкових молекул. Тут максимально ефективною буде молекулярна алергодіагностика.
Отримані з її допомогою результати дають можливість:
- передбачити перехресні реакції;
- запобігти розвитку гострих станів;
- дати прогноз щодо ефективності алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ);
- сформувати комплексні рекомендації щодо уникнення будь-яких контактів з алергенами;
- скласти прогноз перебігу захворювання на тривалий час.
Висновки
Шкірні прик-тести рекомендовані як початковий етап алергодіагностики.
Якщо проби на шкірі провести не можна або у пацієнта спостерігається полісенсібілізація, лікар порекомендує імуноферментний аналіз крові. Але в більшості випадків шкірні тести й аналіз крові на алергени не виключають, а взаємно доповнюють один одного.
Їх результати мають оцінюватися в контексті загальної історії хвороби: в якій мірі пацієнт вразливий до дії досліджуваного алергену, які симптоми у нього проявляються при контакті з причинним фактором алергії.
Пам’ятайте: результат будь-якого тесту на чутливість до алергенних факторів не можна самостійно трактувати як діагноз. Встановити або спростувати алергію у пацієнта може виключно лікар-алерголог, враховуючи анамнез, сімейну історію, спосіб життя, скарги пацієнта і результати обстежень.