Алергія на мед: трапляється у тих, хто чутливий до отрути бджіл та пилку

Попри свою користь, мед є потенційно алергенним продуктом. І алергія на мед може бути як легкою, наприклад, у вигляді кашлю, так і системною, зокрема у вигляді анафілаксії.

Це пов`язане з тим, що мед містить речовини, які продукуються бджолами (виділення залоз та віск), а також квіткові нектар та пилок. Всі вони можуть спричиняти реакцію: саме білки рослинного пилку та бджолиних залоз є основними чинниками, що викликають алергію на мед. 

Також не виключено, що причиною гіперчутливості може бути й бджолина отрута, яка теж потрапляє у мед в невеликих кількостях. 

Як проявляється алергія на мед

Проте наукові дослідження довели, що люди, чутливі до отрути бджіл, які мають також сенсибілізацію до меду, не реагують на нього занадто сильно. Серйозних системних реакцій на мед у них не спостерігалося. Реєструвалась вона лише при первинній сенсибілізації людей саме до меду.

Так, 48 %, тобто майже половина чутливих до меду пацієнтів, включених у дослідження, мали анафілактичну реакцію після приймання всередину невеликої кількості меду. Але реакція на нього виникала і при шкірному контакті. 

Крім того,

науковці визначили, що пацієнти, чутливі лише до бджолиної отрути, мають низьку ймовірність розвитку алергії на мед. 

 І така алергія зустрічається досить рідко. Хоча фактична захворюваність на неї невідома, кількість людей з алергією до меду оцінюється як  <0,001 %. Відповідно в медичній літературі описано мало випадків цього захворювання. 

Ще один приклад на додачу до наведених вище – реакція на мед 40–річної жінки:

•  У віці 36 років у неї виникли два епізоди генералізованої кропив’янки через 20 хвилин після вживання страв із медом (медовий корж і банан з медом). 
• А у віці 37 років за п’ять хвилин після ненавмисного контакту із чайною ложкою зі слідами меду у жінки набрякли губи, протягом 10 хвилин розвилися кропив’янка та ангіоневротичний набряк. 
• Ці симптоми зникли після приймання пероральних кортикостероїдів та антигістамінних препаратів. 
• Пацієнтка повідомила, що раніше застосовувала в косметичних цілях маточне молочко, яке не викликало у неї симптомів алергії. Також у жінки не було попередньої історії атопії й вона не згадувала про гіперчутливість до укусів ос чи бджіл.
• І дійсно: результати прик-тестів зі стандартною панеллю аероалергенів (зокрема пилку) та звичайних алергенних продуктів (банан, яйце та молоко, насіння соняшнику, кунжуту, жита, ячменю, кукурудзи, пшениці, вівса) у цієї пацієнтки були негативними. Не вказали на сенсибілізацію і внутрішньошкірні тести з екстрактом бджолиної отрути.
• А от усі прик-ту-прик тести з дев’ятьма видами меду — і з тим, що споживала пацієнтка, і з вісьмома іншими — дали позитивний результат.  

Підступність меду як потенційного алергену полягає також в тому, що він може міститися в різних продуктах, в тому числі шоколаді, батончиках, цукерках та пряниках.

Симптоми алергії на мед можуть нагадувати загальні симптоми алергії на пилок, такі як:

У важчих випадках симптоми алергії можуть охоплювати:

Мед у багатьох випадках безпечний. Однак малюкам молодше 12 місяців вживати його не рекомендується. Річ у тім, що мед може містити бактерії Clostridium, які знаходяться у бруді та пилу. 

Ці бактерії не є шкідливими для дітей старшого віку та дорослих, оскільки їхня імунна та травна система дозріли. Але якщо Clostridium потрапили до організму маленької дитини, то, розмножившись у кишечнику, можуть вразити нервову систему малюка. 

Стан, який при цьому виникає, відомий як дитячий ботулізм. Хоча й рідко, але він може спричинити небезпечні для життя ускладнення, до яких належать м’язова слабкість та проблеми з диханням. Можливі й смертельні наслідки. 

 Інші симптоми дитячого ботулізму:

 Якщо у вашого малюка є будь-який з цих симптомів, негайно зверніться до лікаря.

Лікування алергії на мед

Симптоми алергії до меду можна зняти за допомогою антигістамінних засобів. А от єдиним методом лікування алергії на мед є повне уникнення цього продукту. 

Пам’ятайте, що діагностувати таку недугу вам може лише лікар-алерголог.