Стаття рецензована медичним экспертом:
Хоча людський організм на 70 % складається з води, у деяких представників виду Homo sapiens контакт із нею викликає неприємну реакцію у вигляді свербежу, печії, почервоніння та появі пухирців на шкірі. Так проявляє себе алергія на воду — аквагенна кропив’янка. Цей недуг належить до фізичного типу хронічної кропив’янки — разом із холодовою та холінергічною.
Випадків аквагенної кропив’янки зафіксовано мало: станом на 2011 рік у медичній літературі їх описано менше ніж сто. Відомо, що вона частіше вражає жінок у період статевого дозрівання та може мати спадковий характер — про це свідчать випадки захворювання у членів однієї родини.
Як проявляється алергія на воду
Розвитися аквагенна кропив’янка може при контакті з водою будь-якої температури, водопровідною та морською, водою в басейні, а також потом, сльозами або слиною.
Реагують люди, що страждають на це захворювання, також на дистильовану воду та медичні розчини. Це може служити підтвердженням, що описувана реакція не пов`язана зі фтором та хлором, який використовують для знезараження води.
Симптоми аквагенної кропив’янки проявляються через декілька хвилин після контакту з водою. Ураження може поширитися на будь-яку ділянку тіла, але зазвичай це шия, верхня частина тулубу та руки.
На них з’являються пухирці діаметром 1-3 мм, червоного або тілесного кольору, з чітко окресленими краями. Після припинення контакту висип, як правило, зникає протягом 30-60 хвилин.
Проявити себе аквагенна кропив’янка може і тоді, коли людина п’є воду. У таких випадках можуть з’явитися висип навколо рота, утруднене ковтання та/або дихання і хрипи.
Причини алергії на воду
Точні причини аквагенної кропив’янки на сьогодні не встановлені. За останніми даними, це захворювання виникає внаслідок реакції людини на невелику кількість невідомої речовини, розчиненої у воді.
Ще одна версія — взаємодія або поєднання води з якоюсь речовиною, присутньою у шкірі або на ній. Поглинання цієї речовини може спричинити ефект вивільнення гістаміну, що й викликає симптоми.
Діагностика аквагенної кропив’янки
Щоб діагностувати алергію на воду, застосовують спеціальний тест: на верхню частину тіла пацієнта протягом 30 хвилин наноситься вода — або безпосередньо, або кладеться намочений паперовий рушник.
У багатьох випадках для перевірки на різницю реакції використовуються дистильована вода, водопровідна вода та фізіологічний розчин. Протягом наступних 10–15 хвилин після припинення контакту з водою проводиться оцінка реакції шкіри.
Оскільки діагностика вимагає виключення інших видів фізичної кропив’янки, лікар може провести й інші тести, наприклад, на холодову кропив’янку, для чого застосовують кубик льоду.
Аквагенну кропив’янку слід також відрізняти від аквагенного свербежу, при якому короткий контакт з водою викликає інтенсивний свербіж без еритеми або появу пухирів.
Профілактика алергії на воду
Лікування, яке могло б позбавити людину від проявів аквагенної кропив’янки, досі не існує. Зменшенню інтенсивності її симптомів може допомогти місцеве застосування перед контактом з водою антигістамінних препаратів, кремів.
Також перед тим, як приймати душ або ванну, можна наносити на шкіру емульсійні креми або вазелін.
Так само — як бар’єрний агент між тілом та водою — можна використовувати петролатум або м’який парафін. Але вони можуть бути використані перед душем чи ванною, тільки якщо ви добре контролюєте свої симптоми.
А от контролювати їх, безперечно, може допомогти лише лікар, адже некоректне самолікування призведе лише до погіршення симптомів.
