Стаття рецензована медичним экспертом:
Пандемія COVID-19 триває вже понад рік, але відповідей на усі питання, що стосуються її збудника, досі немає. Зокрема, поки науковці остаточно не з`ясували, які саме фактори підвищують ризик заразитися коронавірусом.
Частково прояснити це може гіпотеза, нещодавно висунута міжнародною групою дослідників, до якої увійшли й українські науковці − автори порталу «Все про алергію». Згідно з гіпотезою, ризик захворіти на будь-яку респіраторну вірусну інфекцію, включаючи COVID-19, збільшує наявність у повітрі пилку дерев або злакових трав.
Підстави для такого припущення дав аналіз даних 130 спеціалізованих пунктів моніторингу в 31 країні на п’яти континентах. Співставлялись:
- концентрації пилку в повітрі;
- вологість та температури повітря;
- щільність населення та вплив карантинного локдауну.
Як зазначають автори дослідження, перші офіційно зареєстровані випадки захворювання на COVID-19 у Європі датуються серединою – кінцем січня 2020 року. А 12 березня Всесвітня організація охорони здоров`я офіційно оголосила про початок глобальної пандемії COVID-19. На той час вже понад третини країн світу повідомили про поширення інфекції.
Водночас у період із 10 по 14 березня внаслідок потепління в основній частині північної півкулі розпочався перший сезонний пік викидів пилку дерев.
Як з’ясувалось, присутність у повітрі пилку, іноді в поєднанні з вологістю та певними температурними параметрами, у 44 % випадків збігалася зі зростанням рівня заражень коронавірусом. При цьому найчастіше протягом попередніх чотирьох днів фіксувалися вищі концентрації пилку.
За відсутності локдауну збільшення чисельності пилкових зерен на 100/м3 призводило до середнього збільшення рівня зараження на 4 %. Водночас запровадження суворого карантину при таких же концентраціях пилку скоротило показники зараження вдвічі.
Який вплив справляє пилок
Велике дослідження, проведене в Південній Кореї, показало, що загострення астми у дітей шкільного віку пов’язані зі співіснуванням декількох факторів: озону, риновірусу та пилку дерев.
Згідно зі ще одним дослідженням, пилкові зерна різних рослин виділяють ще невстановлені сполуки, які зменшують виробництво антивірусних інтерферонів у клітинах епітелію дихальних шляхів.
Як визначили науковці, вплив пилку послаблює імунітет проти деяких сезонних респіраторних вірусів. Такий негативний ефект є наслідком зменшення противірусної реакції інтерферону. Цей білок організм виділяє у відповідь на проникнення вірусів та деяких видів бактерій.
Доведено, що вплив пилку призводить до підвищеної сприйнятливості до інфікування риновірусом людини та респіраторно-синцитіальним вірусом.
Також деякі типи пилку посилюють вивільнення цитокінів. Це клас хімічних сполук, зокрема білків, до функцій яких належить забезпечення узгодженості дії імунної системи як у нормальних умовах, так і у відповідь на патогенні організми.
Саме надмірна дія цитокінів, яка отримала назву «цитокіновий шторм», є однією з причин смертності від коронавірусної хвороби молодих пацієнтів, які не мали хронічних захворювань.
Таким чином, виявляється, що два механізми вродженої імунної відповіді — активація запального процесу та противірусна реакція — однаково модулюються як під впливом SARS-CoV-2, так і внаслідок дії пилку.
Науковці наголошують: оскільки профілактичні заходи проти впливу повітряного пилку неможливі, треба широко розповсюджувати інформацію про його супутній ефект. Щоб заохотити осіб, котрі мають високий ризик заразитися коронавірусом, носити маски під час високих концентрацій пилку навесні.
Водночас дослідники зазначають: не виключено, що високі температури влітку будуть певною мірою протидіяти інфекціям. За умови, звичайно, збереження соціальної дистанції.
Відтак ефект пилку, що стимулює інфекцію, може стати очевидним лише навесні. У цю пору температури повітря ще недостатньо високі, щоб обмежити розповсюдження вірусів, але вже спостерігаються високі концентрації пилку дерев.
