Алергія на пеніцилін може бути пов’язана із ревматоїдним артритом та псоріазом

0 1 037

Давно відомо, що клінічні прояви алергії на пеніцилін варіюють від легких шкірних до небезпечних для життя системних реакцій. А нещодавнє дослідження цієї патології виявило, що чутливість до пеніциліну може бути пов’язана також із захворюваністю на ревматоїдний артрит та псоріаз.

Пеніцилін та його похідні, що рятують людське життя вже майже століття, є ще й найефективнішим засобом боротьби проти бактерій. Втім, саме антибіотики пеніцилінового ряду є найчастішою причиною виникнення алергічних реакцій. 

Хворі, яким через алергію не призначають лікування пеніцилінами, не мають змоги отримати найбільш ефективне лікування. Тому вони більше схильні до розвитку серйозних інфекцій.

Група європейських та американських вчених вирішила знайти генетичні чинники ризику, що зумовлюють алергію до пеніцилінуАдже наразі генетичні фактори виявлені лише для рідкісних важких алергічних реакцій на пеніцилін. Однак у більшої частини населення виникають легші форми реакцій такої гіперчутливості. А які гени їх зумовлюють, до цього часу було невідомо.

В дослідженні науковці використовували власні дані й електронні медичні картки більше ніж 600 000 учасників європейського походження з біобанків Великобританії й Естонії, а також Біобанку Університетського медичного центру Вандербілта.

Чутливість до пеніциліну викликає генна мутація

генна мутація

Повногеномне дослідження зв’язку особливостей генів та алергії на пеніцилін в різних біобанках виявило локус, розташований в гені HLA-B. Він належить до головного комплексу гістосумісності 1 типу (MHC I). Точне картування звузило сигнал до алеля HLA-B * 55: 01.

Було виявлено, що у носіїв цього алеля відносна ймовірність алергії на пеніцилін була, в середньому, на 33 % вищою, ніж в інших людей у популяції.

При вивченні інших станів, пов’язаних з алелем HLA-B * 55: 01, вчені виявили, що його носії мають нижчу кількість лейкоцитів. Крім того, встановили, що носійство цього гена пов’язане з реакціями гіперчутливості до деяких ліків.

Ці дані разом свідчать на користь того, що такий генний варіант може зумовлювати в організмі імунний процес, який веде до відстроченої реакції на пеніцилін.

Алергія на пеніцилін пов’язана з артритом, псоріазом та ураженням печінки

ревматизмДослідження також виявило, що у людей з гіперчутливістю до пеніциліну спостерігалась значна мутація у гені PTPN22. Вона була пов’язана з розвитком декількох аутоімунних захворювань та з медикаментозним ураженням печінки.

Зокрема, як виявили дослідники, люди з алергією на пеніцилін часто мали й такі аутоімунні захворювання як ревматоїдний артрит та псоріаз. Це, разом із виявленням мутації в гені PTPN22, вказує на можливий аутоімунний фактор у розвитку алергії на пеніцилін.

Алергія на пеніцилін – не вирок

І, хоча таким хворим не завадить отримати консультацію ревматолога чи/та дерматолога, чутливість до пеніциліну – зовсім не вирок. 

Бо дослідники вважають, що причини алергії на пеніцилін потребують подальших досліджень. Наприклад, потрібно ще точно визначити основні імунні процеси при такій недузі. І те, як вони змінюються з плином часу.

Адже є наукові дані, які свідчать, що у значної частини пацієнтів з алергією на пеніциліни з часом розвивається толерантність до цих ліків.

І ще один аспект: багато людей, хто реагував певним чином на антибіотики, вважають, що мають алергію на пеніцилін. Втім, це може бути зовсім не так. Насправді людей з пеніциліновою алергією менше, ніж вважається

Адже діагноз алергії на цей антибіотик може встановити лише лікар-алерголог, та ще й після складних багатоетапних обстежень і провокаційного тесту.

 

Коментарі
Loading...