Чому амброзія викликає алергію і як її вилікувати?

0 3 075

Серед рослин, що виділяють алергенний пилок, пальму першості в Україні останніми роками стрімко виборола амброзія. Так стрімко, що тепер це слово не знає хіба лінивий. Рослина поширилась всіма регіонами країни, а на півдні та сході період її цвітіння взагалі ніби стихійне лихо. Тож чому саме амброзія викликає алергію, та ще й так активно? 

І, головне, чому ця рослина така непоборна?

Щоб відповісти на ці питання, потрібно зрозуміти, що ж таке амброзія і звідки вона взялася в Україні. 

Рідним для амброзії є американський континент. А в Україну вона потрапляла різними шляхами в різні роки.

Звідки амброзія розповсюдилась Україною 

Німецький фармацевт Кріккер культивував цю рослину на території сучасної Дніпропетровської області як потенційне джерело протималярійного засобу хініну чи його замінника. А також як антигельмінтний засіб. 

Це було у середині 20-х років минулого сторіччя. Приблизно в той же час на схід України амброзію принесла армія Денікіна, разом із насінням люцерни. 

Є думка, що амброзія потрапляла до СРСР і в часи Другої світової війни, при реалізації програми ленд-лізу. Але найбільша за інтенсивністю інвазія цієї рослини в нашу частину світу відбулася у 60-ті роки минулого століття. 

Тоді СРСР масово імпортував зерно із Канади та США. Разом із зерновими у порти Одеси та Краснодару прибуло й насіння амброзії. 

В основному – амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia), яка за сумісництвом є й найбільш алергенною серед усіх видів амброзії. Їх існує близько 30.

Саме тому Одеський регіон має чи не найтриваліший для України період палінації цієї рослини. А от на схід країни вона за декілька десятиліть розселилась із Краснодарського краю. 

До Закарпаття амброзія потрапила з Угорщини, куди також поставлялася продуктова допомога із США.

Наразі амброзія поширилася Україною разом із насінням соняшника. І захопила всі регіони. 

Тільки за останні 50 років площі під цією рослиною збільшилися в нашій країні майже в 40 разів. І тепер Україна – одна з небагатьох країн, позначена на світових картах як територія, засмічена амброзією.

Карта поширення амброзії у світі

І саме під час цвітіння амброзії страждає найбільший відсоток українців з алергією.

Чому амброзія така алергенна?

Почнемо з природи виникнення алергії на цвітінняполінозу. Цю хворобу викликають білки, що містяться у пилку рослин. 

Їх наша імунна система розпізнає як ворожі. І продукує антитіла, які, зрештою, й запускають механізм алергічної відповіді. 

А потрапляють білки амброзії до організму чутливих людей через слизові оболонки. Здебільшого носа — разом із повітрям, що вдихається. 

І якщо пилок інших рослин може швидко проходити нижче у дихальні шляхи, то пилкові зерна амброзії зачіплюються за слизову оболонку і мають час розбухнути на ній, виділяючи свій вміст на слизову. 

Це тому, що поверхня амброзійного пилку має шипи. Вони й полегшують проникнення алергенів до нашого організму. 

Алергія на амброзію: пилок під микроскопом

Ще одна причина того, що амброзія викликає алергію, — у властивостях її білків. Зокрема, перший та найголовніший алерген цієї рослини, Amb a 1 — це пектат-ліаза. 

Білки такого типу відповідають за ріст пилкової трубки. По ній сперматозоїди, що містяться у пилку, рухаються до яйцеклітини маточки квітки. 

Тобто, потрапивши на рильце маточки — жіночого органу квітки, пектат-ліаза обумовлює розм’якшення клітинних стінок рослин. Вони, зрештою, і пропускають сперматозоїди далі — з поверхні маточки вглиб, до яйцеклітини. Вчені вважають, що схожим чином пектат-ліаза діє і в нашому організмі.

Після того як пилок розбухає на слизовій, алерген Amb a 1, що виходить з нього, послаблює зв’язок між нашими клітинами, пропускаючи увесь алергенний вміст пилку у кровотік. 

А там його зустрічають клітини імунної системи, і синтезують антитіла IgE, які згодом і розпізнаються тією ж імунною системою як ворожі.

Мало того, кількість Amb a 1 у пилку зростає в міру його дозрівання. Ось чому пилок амброзії алергенніший у кінці сезону. Його основний алерген встигає там накопичитись у великій кількості. І активно провокує синтез антитіл IgE.

Алергенів у амброзії багато

Втім, антитіла ці синтезуються не лише до Amb a 1. Відомо щонайменше 12 алергенів амброзійного пилку. 

Окрім пектат-ліаз Amb a 1 та Amb a 2, до яких чутливі 97 % людей з алергією на амброзію, небезпечними є й білки хлоропластів — пластоцианіни. Вони позначаються як Amb a 3 та Amb a 7 і виступають переносниками електронів при фотосинтезі. 

До цих білків чутливі щонайменше половина хворих з амброзійним полінозом.

А реакцію до Amb a 4 — захисного дефенсіноподібного білка — має більшість таких людей. На додаток Amb a 4 належить до того ж класу, до якого й головний алерген полину Art v 1. Тому люди з алергією до цих білків реагують як на пилок амброзії, так і на пилок полину

Його цвітіння передує амброзійному й викликає симптоми у людей, чутливих до обох рослин. Адже окрім дефенсіноподібних амброзія та полин мають ще кілька схожих білків:

  • білки-переносники ліпідів (LTP), відповідно, Amb a 6 та Art v 3;
  • профіліни Amb a 8 та Art v 4;
  • полькальцини Amb a 9 та Art v 5. 

До полькальцинів належить і Amb a 10. Чутливість до білків цього класу спостерігається нечасто, але характерна для людей, що мають алергію й до пилку злакових трав

А от профіліни є фактично у кожній рослині. Тому сенсибілізація до них може означати виникнення симптомів до широкого спектра як пилку, так і рослинної їжі.

Синдром «пилок — плоди»

Саме чутливість до профілінів обумовлює алергічні реакції деяких людей з алергією до пилку амброзії після вживання плодів родини гарбузових: дині, огірків, кавунів, кабачків, гарбузів

Вони саме дозрівають під час цвітіння амброзії. І є думка, що на них може осідати й амброзійний пилок.

Перехресну чутливість до плодів рослин, тобто синдром «пилок — плоди», спричиняють і LTP. Крім того, вони є стійкими до травлення та нагрівання. 

LTP, зокрема амброзії, також обумовлюють її перехресну реактивність із подібними білками соняшника — як пилку, так і насіння рослини.

І тому людям з алергією на амброзію не варто робити селфі з соняшниками. Адже ці дві рослини, хоч і не схожі, є близькими родичами. Обидва належать до родини айстрових.

До ще одного алергену амброзії — цистеїнової протеази Amb a 11 — чутливі майже 55 % людей з алергією до пилку цієї рослини. Білки цього класу руйнують інші білкові сполуки. Тому також можуть зустрічатися з агресивною реакцією нашої імунної системи.

Amb a 12 — енолаза: регулює здатність пилку використовувати енергію, зокрема для проростання. До цього білку чутливі 2/3 людей з алергією на амброзію.

І останній алерген амброзії — Amb a 5 — ще не має назви. Його молекули дуже маленькі, а тому легко проникають у кров через слизову. На них реагують від 5 до 17 % людей, у яких амброзія викликає алергію.

Діагностика алергії на амброзію

Щоб правильно визначити, який саме пилок викликає у вас алергію, і чи, бува, немає перехресних реакцій з іншим пилком та їжею, найбільш зручно користуватися молекулярними тестами на алергію. 

Один з них — багатокомпонентний тест АЛЕКС2 — одночасно дозволяє визначити чутливість до 295 алергенів. Харчових, інгаляційних та інших.

Амброзія викликає алергію: як лікувати

В залежності від типу встановленої чутливості лікар-алерголог підбере правильну стратегію лікування.

Саме так, адже алергію на амброзію можна вилікувати! І це дієвіший метод позбутися симптомів, аніж стратегія уникнення контакту з алергеном. 

І полягає він у проведенні курсу алергенної імунотерапії (АІТ). Раніше її називали алерген-специфічною. 

Під час цього лікування в організм хворого вводяться малі дози причинного алергену (чи кількох). Так, що людина за декілька років виробляє толерантність до них. А з її появою зникають симптоми алергії. 

Втім, тут важливо правильно підібрати препарати для проведення АІТ. Їхня якість та точність вибору мають вирішальне значення для успіху такої терапії.

Профілактика алергії на амброзію

Полягає як в стратегії уникнення контакту з її пилком, так і у своєчасному лікуванні самої алергії.

Чому не можна уникнути контакту з амброзією? Це дуже складно. Тому що її пилок під час цвітіння є скрізь в атмосфері. А для того, щоб симптоми виникли, достатньо близько 10 пилкових зерен алергену на кубометр повітря. 

У південних та східних регіонах України такі фонові концентрації пилку амброзії спостерігаються цілодобово понад 40 днів впродовж кожного сезону.

Алергія на амброзію в Україні: карта концентрацій пилку

Ані вийти на вулицю, приміром, без маски, яка лише частково фільтрує пилок, ані відкрити на ніч вікно в оселі в такий період практично неможливо. Бо контакт з алергеном буде неминучим.

Як позбутися амброзії? 

Зараз і це дуже важко. Бур’ян легко розповсюджується насінням, а одна рослина продукує до мільярда пилкових зерен у сезон. 

Невмілі тактики її знищення, як, наприклад, скошування, лише допомагали амброзії підрости знову й утворити насіння під кінець сезону. 

Рослину можна або виривати з коренем, або знищувати спеціальними хімікатами. Вважається, що для цього ефективний бішофіт, вперше застосований проти амброзії полтавськими вченими.
Але є дві важливі деталі:

  1. Боротьбу з амброзією ні в якому разі не можна проводити під час цвітіння. Найкращий час для знищення бур’яну — червень: стебло вже виросло, але квіти з пилком ще не сформувалися. Якщо ж смикати рослину з землі або іншим чином чіпати стебло вже у липні й пізніше, це тільки сприятиме розсіюванню пилку та насіння.
  2. Пам’ятайте, що боротьба з амброзією має бути комплексною. Як мінімум у межах одного міста та прилеглих територій. Адже пилок легко долає сотні кілометрів. І якщо амброзію не знищили ваші сусіди, рано чи пізно від алергії на неї все одно потерпатимете ви.

Є і ще одна новина. Але важко сказати, чи вона оптимістична. 

Амброзія не любить засухи. Тобто, не просто спеки після дощів, а саме посушливого періоду. Зокрема — у червні, коли амброзія йде в ріст. Це сильно стримує її подальше цвітіння. Набагато більше, ніж спека, приміром, у серпні чи зниження температури у вересні. А от вуглекислий газ, якого все більше виділяється в атмосферу через зміни клімату, навпаки, сприяє виділенню пилку. 

Фінські ж метеорологи, які розробили систему моделювання кліматичних змін, стверджують, що до 2050 році в Україні амброзії не буде. Вона переміститься до Німеччини та країн Балтії. У нас їй просто не вистачатиме вологи. 

Але це означає: якщо зі змінами клімату нічого не робити, Україна невдовзі перетвориться на висушену пустелю. А доти від алергії на амброзію через глобальне потепління потерпатимемо саме ми.

Коментарі
Loading...