Стаття рецензована медичним экспертом:
Навіть сонячні дні початку осені передвіщають нам пізні світанки, шкільні та робочі клопоти, необхідність уважніше стежити за здоров’ям. Як розпізнати симптоми обструктивного бронхіту? Коли треба стерегтися, що можливо розвинеться бронхіальна астма? Як правильно слідкувати за дієтою та способом життя дитини-астматика?
На ці та інші питання для сайту “Все про алергію” відповідає дитячий лікар-алерголог клініки FxMed Марія Кривопустова.
— Наскільки часто сьогодні бронхіальна астма зустрічається в дитячому віці?
Бронхіальна астма (БА) — досить розповсюджене захворювання серед дітей та дорослих в Україні та в усьому світі. Згідно з останніми даними, в Україні поширеність бронхіальної астми сягає 3,91 %: це приблизно 1 720 400 хворих на 44 млн населення. А у світі налічується приблизно 339 мільйонів хворих на бронхіальну астму.
— Як часто до Вас на прийом звертаються діти з рецидивуючими обструктивними бронхітами та чи можна назвати такий стан схильністю до розвитку астми?
Дуже часто на прийом звертаються батьки, чиїм дітям поставлено діагноз «рекурентний синдром бронхіальної обструкції» або «рецидивуючий обструктивний бронхіт». Такий діагноз встановлюють, коли епізоди обструктивного бронхіту повторюються 3 та більше разів.
Авжеж,
часті обструктивні бронхіти у дітей є фактором ризику розвитку бронхіальної астми.
Натомість нечасті та неважкі епізоди обструктивного бронхіту як прояви гострої респіраторної вірусної інфекції не є приводом для занепокоєння.
— Тобто якщо у дитини спостерігаються хрипи з підвищенням температури тіла та іншими ознаками вірусної інфекції, це означає, що в неї обструктивний бронхіт, а не астма?
Не завжди. Тому що гостра респіраторна вірусна інфекція може спровокувати загострення бронхіальної астми. Навіть виділяють окремий фенотип астми – вірус-індукований, коли причиною загострення астми є саме вірусна інфекція.
Найбільш часто загострення симптомів бронхіальної астми викликають:
- респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція;
- вірус грипу, парагрипу;
- аденовірус;
- коронавірус.
Тому лише такі симптоми як кашель, хрипи, свистяче дихання на фоні вірусної інфекції не підтверджують та не спростовують діагнозу бронхіальна астма. Але встановити такий діагноз може лише фахівець – відповідно до спеціальних критеріїв.
— Чи можуть бути подібні симптоми й при інших захворюваннях?
Так. Особливо щодо кашлю. Насамперед у маленьких дітей необхідно виключити вроджені захворювання дихальної та серцево-судинної системи, муковісцидоз, стороннє тіло у бронхах. У дітей старшого віку – гастроезофагеальний рефлюкс та нейрогенний кашель.
— Коли ж лікар-алерголог може встановити діагноз бронхіальної астми?
Запідозрити у дитини бронхіальну астму ми можемо, якщо у неї спостерігається більше ніж один з наступних симптомів:
- кашель;
- хрипи та свистяче дихання;
- задишка;
- стиснення в грудях.
Особливо якщо ці симптоми погіршуються вночі і рано вранці, а також під час фізичних вправ, впливу холодного повітря, алергенів та інших тригерів. Також, що цікаво, виявлено зв’язок між надлишковою вагою у дітей і симптомами астми.
Ризик розвитку бронхіальної астми також підвищують:
- наявність у дитини супутніх алергічних захворювань — атопічного дерматиту, екземи, харчової алергії;
- алергічні захворювання у родині.
Підтвердити діагноз можуть допомогти методи функціональної діагностики функції зовнішнього дихання – спірографія та вимірювання рівню оксиду азоту у повітрі, що видихається.
Такі методи застосовуються до дітей старше 5 років, які можуть виконувати інструкції щодо правильного виконання діагностичних процедур.
— Яке місце мають алергопроби у підтвердженні діагнозу бронхіальної астми?
Алергопроби використовуються не зовсім для підтвердження діагнозу астми, а скоріше для виявлення факторів, що провокують її загострення.
Якщо причиною обструктивного бронхіту зазвичай є вірусна інфекція, то бронхіальна астма – це гетерогенне захворювання, провідну роль в загостренні якого відіграють алергени. Тому для того, щоб надати точні рекомендації щодо способу життя дитини з бронхіальною астмою, ми проводимо шкірні тести з алергенами, а також сучасну молекулярну алергодіагностику.
— Чим зараз лікують бронхіальну астму та чи є відмінність між лікуванням обструктивного бронхіту та бронхіальної астми?
Насамперед лікування бронхіальної астми можна розділити на 2 види — це лікування загострення та базисне лікування. Дозу препаратів підбирає безпосередньо лікар, враховуючи важкість перебігу астми та вимоги дійсних лікувальних протоколів.
Базисне ж лікування бронхіальної астми направлене на контроль симптомів та попередження загострень захворювання. Базисне лікування призначається мінімум на 3-6 місяців та за необхідності може бути продовжено.
При лікуванні обструктивного бронхіту також застосовують препарати, які сприяють зменшенню набряку в бронхах та покращенню їхньої прохідності. Всі ці препарати дитина повинна вдихати через небулайзер.
— Ми говоримо, що базисна терапія запобігає розвитку загострень астми. А як батьки можуть запідозрити, що у дитини починається загострення астми?
Зазвичай, якщо дитина має загострення астми, в неї спостерігаються кашель, свисти під час видиху, хрипи, які батьки можуть почути на відстані, млявість. Але зміни у дихальних шляхах можуть відбуватися ще до того, як дитина почала відчувати якісь симптоми.
Ось в цьому випадку рекомендовано батькам використовувати для контролю астми вдома пікфлоуметр. Цей простий у використанні пристрій допоможе виявити бронхоспазм, отже, своєчасно звернутися до лікаря та скорегувати лікування.
