Стаття рецензована медичним экспертом:
Однією з найпоширеніших форм кропив’янки є уртикарний дерматографізм. Це фізіологічний феномен, назва якого походить від грецьких слів «шкіра» та «писати». Він полягає у зміні забарвлення шкіри внаслідок вегетосудинного рефлексу від фізичного подразнення. Тобто дерматографізм виникає, коли людина з кропив’янкою торкається шкіри. Так недуга «пише», проявляючись смугами у місці подразнення.
Розрізняють три форми дерматографізму:
- Білий — виникає внаслідок ангіоспазму. Має вигляд білих смуг на шкірі, що виступають на 1–2 мм по обидва боки від подразнення. Реакція виникає через 10–20 секунд після легкого впливу та триває 2–3 хвилини.
- Червоний — виникає при сильнішому впливі, приблизно через 15 секунд. Виглядає як гіперемічні смуги та триває близько години. Відсутність такої відповіді на подразник може свідчити про слабку вазомоторну реакцію.
- Набряковий — зустрічається досить рідко та являє собою шкірну реакцію у вигляді набряклого валику висотою 1–2 мм та шириною 5–15 мм. З`являється повільно, іноді протягом декількох десятків хвилин. Тримається довго та повільно зникає.
Крім того, слід розрізняти простий дерматографізм та симптоматичний, при якому сліди на шкірі супроводжуються свербежем або печінням.
Дерматографізм зазвичай асоціюється з фізичною кропив`янкою. У більшості пацієнтів він є ідіопатичним, тобто не пов’язаним з будь-яким фактором.
Інколи ця фізіологічна реакція може бути викликана:
- гіпереозинофільним синдромом;
- кропив`янкою, спричиненою ліками;
- реактивним поліартритом;
- бактеріями Helicobacter pylori;
- такими захворюваннями ендокринної системи, як гіпертиреоз, гіпотиреоз та цукровий діабет.
Як діагностується шкірна реакція
Поширеність дерматографізму оцінюється у 2-5 % у загальній популяції. Проте для дітей ця цифра становить близько 24 %.
Виникнення реакції пояснюється тим, що механічна травма активізує звільнення вазоактивних медіаторів з опасистих клітин після взаємодії антигену з пов’язаним IgE. Інші медіатори, такі як гістамін, лейкотрієни, брадикінін, гепарин, каллікреїн, а також речовина Р, теж, вірогідно, задіяні у цій реакції.
Діагностувати дерматографізм допомагає нещодавно затверджений метод на основі дії інструменту під назвою FricTest, або тестувальний дермографометр. Інструмент має чотири штифти довжиною 3 мм, 3,5 мм, 4 та 4,5 мм відповідно. Це дозволяє одночасно робити чотири натискання різної сили.
Слід шириною ≥ 3 мм, яку вимірюють через 10 хвилин після провокації/натиску, вважається позитивною реакцією. Якщо натиск усіма чотирма штифтами призводить до набряку, така реакція класифікується як важкий дерматографізмом.
Як дерматографізм співвідноситься з кропив’янкою та атопією
За допомогою FricTest із квітня 20180-го по березень 2019 р. було проведено першу оцінку дерматографізму у дітей з кропив`янкою та дослідження його співвідношення з цим захворюванням та атопією.
За результатами дослідження дерматографізм було виявлено у 73 % усіх дітей: у 51 % з захворюванням та у 22 % з контрольної групи. При цьому серед дітей з кропив’янкою цю реакцію діагностували у 45 % пацієнтів з атопією та у 55 % без неї.
Що ж стосується співвідношення між дерматографізмом та атопією, то в цілому він був присутній у 41,5 % хворих на атопічну хворобу та у 33,3 % неатопічних дітей.
Статистичний аналіз показав значну кореляцію між дерматографізмом та кропив’янкою, а також між важким дерматографізмом та кропив’янкою. Натомість зв`язку між дерматографізмом та атопією виявлено не було.
Отже, пілотне дослідження показало статистично значущу кореляцію між кропив’янкою та дерматографізмом у дітей. Без жодної відмінності пацієнтами з гострою та хронічною формами хвороби.
Відтак дерматографізм може бути пов’язаний з кропив’янкою як такою. А отже, може слугувати унікальним внутрішнім маркером при деяких формах цієї недуги.
