як рослини, ліки та сонцезахисні креми стають небезпечними. На сонці

Після дотику до деяких рослин, застосування кремів чи вживання ліків невинне на перший погляд потрапляння сонячних променів на вашу шкіру може спричинити фототоксичні або фотоалергічні реакції.  Їх зазвичай приймають за алергію на сонце.

Фототоксичні реакції: винні ліки та рослини

Фототоксичні реакції проявляються через пряме пошкодження клітин. Воно виникає після взаємодії ультрафіолетових променів із речовинами, з якими контактувала людина. Імунна система у цій реакції участі не бере.

Найбільш поширеними препаратами, що мають фототоксичність, є антибіотики, зокрема тетрацикліни, фторхінолони й сульфаніламіди.

Іншою дуже поширеною причиною виникнення фототоксичного дерматиту є рослини, що містять фурокумарини (псорален). Дерматит, який виникає після того, як ці речовини потрапляють на шкіру, відомий як фітофотодерматоз. 

Фурокумарини є інгредієнтом багатьох поширених харчових продуктів: злаків (рис), фруктів (лимон, лайм) і овочів (селера, фенхель, петрушка, пастернак). А також їх дикорослих родичів, зокрема борщівника.

Коли на шкіру потрапляє сік таких рослин, під впливом сонця на ній виникають лінійні сверблячі дерматитні смуги. Це й є звичайна клінічна картина фітофотодерматозу.

Якщо контакт із причинною речовиною був тривалим, можуть виникнути болючі пухирі, а пізніше – виражене потемніння (гіперпігментація) шкіри. 

Одним з частих клінічних проявів фітофотодерматозу є дерматит — гіперпігментовані темні смуги, що виникають через розлитий сік лимона (лайма) на руках і передпліччях барменів.

Фотоалергічні реакції: їх викликають ліки та сонцезахисні креми

Реакції гіперчутливості уповільненого типу, що виникають після опромінення ультрафіолетом, називаються фотоалергічними. Для того щоб така реакція розвинулась, людина вже має бути чутливою до лікарського препарату чи хімічної речовини з фотосенсибілізуючими властивостями. 

На практиці це означає, що реакція виникає не з першого, а після повторного контакту пацієнта із фотоалергеном, який, своєю чергою, взаємодіє зі світлом. Лікарські препарати, хімічні речовини або продукти їх розпаду, поглинаючи світло, утворюють в шкірі нові сполуки, які ініціюють реакції імунної системи. 

Найбільш поширені ліки, що викликають фотоалергію, — гідрохлортіазид, аміодарон і хлорпромазин. А доксициклін може викликати як фототоксичні, так і фотоалергічні реакції. 

Причому їх прояв залежить від прийнятої дози ліків.

А от ліки для зниження тиску, такі як гідрохлортіазид, і протигрибкові засоби, зокрема тербінафін, викликають фотосенсибілізацію. Вона нагадує підгострий червоний вовчак або порфірію. Остання — спадкове порушення пігментного обміну, яке характеризується, зокрема, потемнінням шкіри, виникненням на ній під дією світла ерозії, пухирів та глибоких тріщин. Ці прояви не пов’язані з роботою імунної системи. 

Такі реакції називаються ідіосинкратичними й у даному випадку виникають через безпосередню взаємодію ліків та сонячного світла.

Симптоми, що нагадують порфірію, особливо — на обличчі, можуть спровокувати й нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП), такі як напроксен, індометацин або ібупрофен.

Інколи фотоалергічний контактний дерматит можуть викликати й хімічні інгредієнти сонцезахисних засобів. Найбільш часто реакції шкіри провокують бензофенон-3, оксибензон та р-амінобензойна кислота.

Такий дерматит спостерігається й у пацієнтів із фотодерматозами, які застосовують крем, щоб захиститись від зайвого впливу сонячних променів. Проте замість покращення симптомів отримують погіршення. 

Узагальнені дані про причини фототоксичних, фотоалергічних та ідіосинкратичних реакцій на світло показані у таблиці.

Діагностика фотоалергічних реакцій

Фотоалергічні реакції можуть бути підтверджені за допомогою фотопатч-тестів. Оскільки більшість препаратів викликають фотоалергію після впливу ультрафіолетових хвиль А (УФА), саме такі аналізи призначає лікар-алерголог  для фототестування пацієнтів у лікарні.

Системні стани з чутливістю до світла

Причинами висипів, спровокованих світлом, можуть бути й генетичні захворювання або хвороби певних систем та органів. Це, зокрема, аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак, дерматоміозит), справжня порфірія або помилки відновлення генетичного матеріалу у клітинах шкіри (репарації ДНК). 

Помилки репарації є причинами виникнення пігментної ксеродерми, яка часто є передумовою виникнення раку шкіри, та пелагри, викликаною нестачею вітамінів групи В.

Фоточутливість та нестача вітаміну D

Основною стратегією профілактики фототоксичних та фотоалергічних реакцій є уникнення речовин, які їх викликають. А якщо це неможливо, акцент робиться на уникнення сонячних променів.

Але оця необхідність ховатись від сонячних променів викликає у пацієнтів, чутливих до світла, нестачу в організмі вітаміну D. Адже природно він синтезується у нашій шкірі під дією ультрафіолетових променів, бере участь у кальцієво-фосфорному обміні, роботі імунної та інших систем організму, є незамінним для нормальної життєдіяльності.

Тому пацієнтам, які уникають сонячних променів, рекомендують приймати вітамін D як харчову добавку. Проте її дозування та тривалість курсу приймання повинен підбирати лише лікар.

Та й намагатись встановити собі діагноз самостійно – справа невдячна.

Отже, якщо ви помічаєте дивні зміни у тілі при контакті із сонячними променями, особливо на фоні приймання вищезгаданих ліків, не зволікайте з тим, щоб показатися лікарю.