Алергія на сонце: виліковна не завжди та виникає у будь-якому віці

0
249

Алергія до сонця — типовий приклад фотодерматозу, підвищення чутливості організму до світла в ультрафіолетовому (УФ) і видимому спектрах. Причини такої чутливості, дійсно, пов’язані з порушеннями у роботі імунної системи, і тому пацієнти часто скаржаться саме на «алергію до сонця».

Розрізняють декілька хвороб, викликаних безпосередньо світлом. Окрім них, існують і так звані екзогенні фотодерматози, що виникають під дією світла після контакту людини з ліками чи іншими речовинами. Тут ми зупинимось саме на алергії до сонячних променів.

Поліморфне висипання, спричинене світлом (ПВСС)

ПВСС найбільш поширена реакція на сонячне світло, особливо серед пацієнтів молодших 40 років. Термін «поліморфний» означає, що клінічний прояв цього фотодерматозу може змінюватися. Він частіше зустрічається у жінок, аніж у чоловіків.

Перші прояви ПВСС зазвичай виникають навесні або після першого сильного впливу сонячного світла у поточному році. Найчастіше у пацієнтів із ПВСС зустрічаються розташовані групами сверблячі папули, що з’являються на ділянках, які знаходились на сонці. Але такі папули можуть розповсюджуватись і на закриті ділянки шкіри: руки, обличчя, груди.

Такі ураження шкіри не розвиваються негайно після впливу сонця. Вони можуть з’явитись через декілька годин та навіть днів.

Вважається, що найімовірніша причина ПВСС — затримки реакції гіперчутливості на невідомий антиген, що утворюється в організмі під впливом УФ-світла. Тобто ПВСС має імунологічну, IgE-опосередковану природу.

Як і при інших порушеннях фоточутливості, пацієнти з ПВСС повинні практикувати фотозахист, включаючи використання захисного одягу та сонцезахисних засобів. Важливо також приймати вітамін D, який пов’язаний із формуванням нормальних захисних функцій шкіри.

При лікуванні таких порушень використовуються й топічні кортикостероїди, преднізолон та навіть протималярійні засоби й ферменти, що беруть участь у репарації (відновленні) ДНК.

Вона завжди пошкоджується при дії ультрафіолету. Проте нормальна шкіра відновлюється після такого впливу, а шкіра людей, схильних до атопії, потребує допомоги.

Діагноз ПВСС може встановити лише лікар, який і зробить вам відповідні призначення.

Багато випадків ПВСС самі минають після частого впливу сонячних променів, коли весна переходить у літо. Таке зникнення симптомів хвороби під дією того ж таки сонця називають «загартовуванням». Тому у профілактичному лікуванні пацієнтів з діагнозом ПВСС перед початком сезону (до весни або літнього відпочинку) застосовують фототерапію як десенсибілізацію, привчаючи шкіру до дії світла.

Ювенільний весняний висип

Варіант ПВСС, який також зустрічається у весняний період, але у дітей, — ювенільний висип. Існує думка, що хворобу спричиняє комбінація сонячного світла та холодної погоди. Хлопчики страждають від такого висипу частіше, ніж дівчата.

Ураження аналогічні таким при ПВСС, але частіше вражаються вуха. Вважається, що хлопчаки потерпають від ювенільного весняного висипу більше, бо зазвичай мають коротке волосся, яке не прикриває вуха. Лікування захворювання – симптоматичне, і його може призначити лише лікар.

Актинічна почесуха (сверблячка)

Найбільш характерними ураженнями при сверблячці є еродовані (без чіткого краю) або схожі на виразки вузлики, які можуть виникати і на ділянках, що не піддавалися прямому впливу сонця.

Часто актинічна почесуха зустрічається у формі хейліту або запалення губ. Найчастіше це захворювання спостерігається у жителів американського континенту.

Лікування хвороби вимагає суворого фотозахисту, а потрібні медикаменти пацієнту підбирає лікар.

Кропив’янка, викликана дією сонця

Викликана дією сонця або просто сонячна кропив’янка проявляється протягом декількох секунд або хвилин після перебування хворого на сонці. Пошкодження шкіри схожі на такі при кропив’янці: це папули та бляшки, еритемні пухирці, що сверблять.

При цій хворобі найчастіше виділяється специфічний імуноглобулін Е, а тому сонячну кропив’янку, здебільшого, відносять до реакцій гіперчутливості негайного, першого типу. Зміни шкіри проявляються лише на ділянках, що піддавались впливу сонця.

Як і при ПВСС, симптоми кропив’янки можуть починатися або проявлятись найбільш гостро навесні та зменшуватися влітку. Це узгоджується з концепцією звикання, яка застосовується для лікування ПВСС.

Діагностика сонячної кропив’янки не є дуже складною – цьому сприяють характерні ушкодження шкіри та настання симптомів відразу після впливу сонячних променів. Проте проводити діагностику може лише лікар.

Він же може підтвердити діагноз, застосувавши фототестування, тобто подіявши на шкіру різними типами променів із сонячного спектра. Так можна визначити, які саме промені (наприклад, УФ-А чи УФ-В або видиме світло) викликають симптоми кропив’янки у певного хворого.

Основою лікування, як і у попередніх випадках, є захист від сонячного світла. Початкове лікування може полягати у використанні захисного одягу, сонцезахисного крему та антигістамінних препаратів.

Сонцезахисні засоби із хімічними фільтрами можуть бути неефективними у пацієнтів, у яких кропив’янка виникає у відповідь на видиме світло. Ці пацієнти потребують сонцезахисних кремів із фізичними чинниками захисту. Такі засоби містять титан та / або оксид цинку і відбивають сонячні промені.

Як і у випадку з ПВСС, пацієнтам із сонячною кропив’янкою лікар може призначати профілактичну фототерапію, щоб викликати ефект звикання. Нові методи лікування включають застосування омалізумабу та внутрішньовенне введення імуноглобулінів.

Вакциноформна водянка

Hydroa vacciniforme – вакциноформна водянка – є рідкісним фотодерматозом дитинства, який може бути пов’язаний з інфікуванням дитини вірусом Епштейна-Барра (ВЕБ). Цей вірус проникає у Т-лімфоцити.

Ураження виглядають як папули або везикули на ділянках, що піддаються впливу сонця, і виникають через години після цього впливу. На вигляд віспини, що рубцюються при Hydroa vacciniforme, можна сплутати з рубцями, які залишаються внаслідок спадкового розладу. Він пов’язаний з недостатністю ферментів, що беруть участь у підтриманні функції крові.

Ці розлади також проявляються фотодерматозами. Проте їх легко відрізнити від Hydroa vacciniforme, тому що при цій патології кровотворні ферменти знаходяться в нормі.

Лікування передбачає суворий захист від сонячних променів, фототерапію за допомогою УФ-В променів та використання імунодепресантів.

Хронічний актинічний дерматит

У літніх чоловіків на шкірі, яка піддалась впливу сонця, можуть виникати екзематозні папули й бляшки. Це хронічний актинічний дерматит. У багатьох випадках спостерігається дуже різке розмежування між ураженою і незміненою шкірою, яке відповідає межі одягу або шкірним складкам.

Хронічний актинічний дерматит розвивається у пацієнтів, у яких раніше був діагностований алергічний контактний дерматит. Особливо до хімічних речовин, що містяться у рослинах родини айстрових, і до парафенилендіамина, який міститься у чорному барвнику.

Для діагностики цього захворювання використовуються патч-тести та фотопатч-тести. Лікування хронічного актинічного дерматиту схоже на лікування інших фотодерматозів, причому першорядне значення має фотопротектор:

  • Симптоматичне лікування включає місцеві стероїди або такролімус.
  • У важких випадках можуть знадобитися системні імуномодулятори, такі як мікофенолометофетил, азатіоприн або метотрексат.
  • З деяким успіхом застосовуються й протималярійні засоби.

Нещодавно було знайдено, що із розвитком хвороби пов’язані клітинні механізми.

Інколи хронічний актинічний дерматит може переходити в актинічний ретикулоїд, що вважається варіантом шкірної Т-клітинної лімфоми. Щоб виключити діагноз злоякісного утворення шкіри, проводять її біопсію зі спеціальним аналізом Т-клітин.

Ключову інформацію про фотодерматози, що є імуно-опосередкованими реакціями на сонце, ви знайдете у таблиці.

Тип фотодерматозуПричина виникненняСимптомиЛікування
Поліморфне висипання, спричинене світломНедостатність вродженої імуносупресії УФ-променів, можлива реакція гіперчутливості IV типу.
Виникає у жінок (частіше) та чоловіків до 40 років.
Згруповані сверблячі папули на ділянках, що піддаються впливу сонця, розвиваються через години після його впливу.Згруповані сверблячі папули на ділянках, що піддаються впливу сонця, розвиваються через години після його впливу.
Ювенільний весняний висипПодібне до такого при ПВСС, виникає у дітей.Подібні до таких при ПВСС, але зустрічається на верхній поверхні вух.Подібне до такого при ПВСС, насамперед симптоматичне.
Aктинічна почесухаПідозрюється зв’язок із генними типами, поширеними у корінних американців і метисів.ПВСС-подібні ураження шкіри, але також може проявлятися вузликами та рубцевими ураженнями, навіть на ділянках шкіри, на які не світило сонце.Фотопротектор, кортикостероїди, місцевий такролімус, талідомід.
Кропив’янка, викликана дією сонцяГіперчутливість негайного, першого типу.Ураження шкіри, схожі на кропив’янку, що виникли протягом декількох хвилин/ годин після перебування на сонці.Фотопротектор, антигістамінні препарати, омализумаб, внутрішньовенне введення імуноглобулінів.
Вакциноформна водянкаПідозрюється зв’язок з інфікуванням вірусом Епштейна-Бара.Папули або везикули, що сверблять, на ділянках, які піддавалися впливу сонця.Фототерапія, системна імуносупресія.
Хронічний актинічний дерматитМоже бути пов'язаний з алергічним контактним дерматитом, що діагностувався у пацієнта раніше, виникає після 50 років.Екзематозні ураження, плями, бляшки з різким розмежуванням між ділянками впливу сонця і прикритими одежею.Фотозахист, системна імуносупресія, протималярійні засоби.

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР