Алергія на смородину буває у тих, хто чутливий до фруктів та аспірину

0
109
Аллергия на смородину у детей и взрослых

Смородина не є прямою родичкою більшості літніх фруктів з родини розових. Тому алергія до цих ягід, на відміну від інших, не пов’язана з первинною чутливістю до пилку. Можливо, саме тому алергія на смородину зустрічається у невеликої кількості людей. Вона має природу харчової алергії та чутливості до ліків. 

Різноманітна ягода

— Це — чорна?

— Ні, червона!

— А чому ж вона біла?

— Тому що ще зелена! 

Ця дитяча кумедна загадка про смородину найповніше розповідає про її колір, якого так часто бояться люди, що мають симптоми алергії. Адже у народі побутує думка, що яскраво забарвлені плоди більш алергенні, аніж, наприклад, білі чи зелені. Насправді колір не такий важливий.

А позаяк біла смородина росте не скрізь, а чорна чи червона навряд чи смакують зеленими, розберемось, у чому ж справжня користь та можлива небезпека від цієї ягоди.

Колір смородини обумовлюють антоціани, які надають фруктам синьо-червоно-фіолетового забарвлення. Це – глікозиди, тобто вуглеводи. Алергію ж викликають сполуки іншого типу – білки.

Антоціани позитивно впливають на серце, судини та печінку, покращують гостроту зору. Ще смородина, особливо чорна, багата на калій та вітамін С, за вмістом якого є чи не рекордсменкою серед ягід. 

За вмістом саліцилатів, тобто солей саліцилової кислоти, похідні якої — ацетилсаліцилати — використовуються для зниження температури (аспірин), смородина також на верхніх позиціях серед фруктів. У 100 грамах цього продукту міститься більш як 1 мг саліцилатів.

 Смородина також містить цукри, бурштинову, яблучну та лимонну кислоти, дубильні речовини. Ці ягоди мають загальнозміцнювальні, сечогінні, послаблювальні властивості. Вони покращують травлення та використовуються у масках для обличчя.

Свіже листя смородини містить у невеликих кількостях гідроген ціаніду (синильну кислоту), який стимулює дихання та покращує травлення. З листя отримують жовту фарбу, з плодів – чорну. 

Листя цього куща, родиною якого є Західна Європа, використовують також як чай та додають до розсолу при консервуванні огірків та помідорів.

Корисною є також йошта – гібрид чорної смородини та аґрусу. Ягоди цього гібриду, як вважається, містять вдвічі більше вітаміну С, аніж сама чорна смородина.

Алергенність смородини: наприкінці п’ятдесятки

Європейські наукові дослідження ставлять смородину на 49-те місце у списку продуктів, які викликають алергію найчастіше. Зустрічається вона в одиничних пацієнтів.

Проте алергени смородини викликають симптоми при споживанні ягід як сирими, так і вареними. А все тому, що основний алерген цієї ягоди — Rib r 3 — є білком-переносником ліпідів. 

Такі білки відомі стійкістю до перетравлення та нагрівання і викликають симптоми справжньої харчової алергії

До цієї ж групи належить головний алерген персика, а тому у людей, чутливих до смородини, може спостерігатися й чутливість до персика та його родичів — абрикоса і нектарина.

Крім того, серед алергенів смородини є й профіліни. Ця група білків притаманна пилку злакових трав. Через це люди, чутливі до порічок, як правило, реагують і на пилок злаків. 

Зареєстровані симптоми алергії до смородини охоплюють:

  • висип на шкірі та свербіж;
  • набряк губ, язика та горла;
  • кропив’янку;
  • нежить та чхання;
  • утруднене дихання;
  • утруднене ковтання;
  • біль в животі;
  • блювоту.

Причому люди, чутливі до смородини, які були включені у наукові дослідження, могли їсти фрукти з родини розових, зокрема, малину, сливу, яблуко та грушу.

Реакція на смородину як чутливість до саліцилатів

Американські дослідники також зазначають, що смородина, у першу чергу – чорна, може бути небезпечною для людей, які мають підвищену чутливість до саліцилатів. Це – речовини, з яких виробляється ацетилсаліцилова кислота, або аспірин. Саліцилати містяться у багатьох рослинах, рятуючи їх від впливу шкідників.

Люди з чутливістю до саліцилату можуть реагувати на аспірин та подібні речовини, що містяться в інших знеболювальних засобах, сиропах від кашлю, ліках проти застуди та засобах для лікування акне. 

Деякі люди чутливі лише до продуктів з високим вмістом саліцилатів або лише до конкретних продуктів, а інші реагують на все, що їх містить. 

Зокрема, рекордсменами із вмісту саліцилатів серед фруктів є: 

 

  • абрикоси;
  • ожина;
  • смородина (чорна та червона);
  • чорниця;
  • мускусна диня;
  • фініки;
  • гуава;
  • виноград та родзинки.

Вони містять понад 1 міліграм саліцилатів на 100 г продукту, що вважається дуже високим рівнем. Інші продукти з високим вмістом саліцилатів:

  • глід;
  • черешні, вишні;
  • журавлина;
  • малина;
  • полуниці;
  • ананас;
  • сливи й чорнослив;
  • апельсини;
  • танжели;
  • мандарини.

Проблему для людей, чутливих до чорної смородини, можуть становити й помідори та продукти на основі томатів, а також перець, оливки, мигдаль та редис.

Симптоми чутливості до саліцилатів

У дітей та дорослих з чутливістю до чорної смородини можуть спостерігатись кропив’янка або інші висипання, набряки.

Чорна смородина здатна викликати:

  • астму;
  • екзему;
  • біль в животі.

Більшість з названих симптомів минають після закінчення впливу алергену. Тому найкращим способом профілактики реакції на ягоду, що провокує неприємні симптоми, є вилучення смородини з раціону.

Методи діагностики

Щоб визначити, що саме викликає у вас симптоми, заносьте страви, які з’їли, у спеціальні додатки електронного здоров’я у смартфонах. Особливо – ті, які були у вашому меню впродовж декількох діб до виникнення симптомів. 

Так вам із лікарем буде легше встановити, що саме могло спровокувати негативну реакцію вашого організму.

До речі, чутливість саме до алергенів смородини часто не виявляється за допомогою звичайних для алергології стандартизованих шкірних прик-тестів. Проте її можна ефективно виявити за допомогою молекулярного тесту на алергію.

 Іншим діагностичним способом є проведення прик-тесту зі свіжими ягодами: лікар занурює ланцет у м’якоть смородини та зразу після того проводить шкірну пробу.  

А от експериментувати з дієтою до консультації з алергологом не варто. Саме лікар має розробити рекомендації з харчування на основі результатів вашого тесту.

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР